каземат Клацнув у замку ключ, загриміли важкі двері. Шевченка завели до камери Тарас оглянувся в своїй новій оселі. Під стіною вузеньке ліжко, біля столика один стілець. Тут Шевченко побачив грати. Вони найдужче вдарили по серцю. Грати — різновид клітки, символ неволі, горя, краху людських надій. А ще ганьба. Памятав, як у його рідній Кирилівці в'язниць боялися дужче за смерть. Звірі й ті в неволі гинуть, а тут жива людина, подоба Божа... Сів на убоге ложе, щоб втишити в ногах тремтіння. Тільки б не здатися, тільки б витримати! У казематі вже чимало братчиків. Що тут на них чекаєЙ Тяжкі брутальні допити з метою знівечити, втоптати в Івань високі іхні помисли і їхні душі. У тих душах — біль за свій народ, за люд, що стогне й мучиться під тягарем кріпаччини. Тарас пригадав, як на поромі перед арештом хтось хотів зіпхнути у воду його чемодан з рукописами, щоб не дістався жандармам. Не допустив, злякався, що загинуть його найкращі вірші, які зібрав, на лихо, по всіх знайомих. За такі вірші можуть заслати в Сибір. Адже це документальні свідчення його крамольності, його вини. А може, слід було кинути у воду? Ні, він не зміг! Це ж діти його... Щоб батько та рятувався смертю своїх дітей! За хвилину Шевченка повели на допит. складіть будь-ласка план
1. Королівство стало занепадати, тому що князь велів тишини, не відбувалося ніяких подій, всі стали лінивими.
2. Перед нами дракон постає у образі маленької, розумної та кмітливої тварини, яка нічого поганого не зробила людям, але всерівно повинна загинути.
3. Пустельник є втіленням розуму, який знає багато чого про світ і може нас навчити розуму.
4.Дракон уособлює в собі кращі риси людини-християнина: походження імені Григорій грецьке, від слова «григорео», що трактується як «пильнувати». Ім'я Григорій асоціюється з ідеальним християнином. Князь же немає імені, бо він холодний та жорстокий. Безлика і сіра його душа.
5. Твір закінчується тим, що князь зрозумів, що втратив єдиного свого друга. Він зрозумів, що життя без друзів неможливе.
Полонені німці зводили будинки у зруйнованому ними місті. Серед німців був Фрідріх. Він розкопав невеличку клумбу, обгородив її і посіяв нагідки. Діти знищили цю клумбу і на її місці поставили хрест, зроблений з паличок і зв’язаний травою. Жінки із співчуттям ставилися до полонених. Фрідріх співав дітям, жінкам виробляв із шматків цегли прикраси. Коли Фрідріх тяжко був хворий,вiн,нажаль,закінчив життя самогубством. Як згадка про нього, на вулиці у зимову пору розцвів ногіток, а у стіні будинку, який зводили полонені німці, в рукавиці була знайдена фотокартка з двома дівчатками. Вона належала Фрідріху.
Объяснение: