Образ Ганни. Головна героїня твору “Наймичка” Шевченка — безталанна наймичка Ганна. Її життя дещо нагадує Катеринине. Як і Катерина, Ганна — жертва панської розпусти. Вона теж «покритка», але не повторює сумної історії своєї попередниці, а зберігає своє життя для улюбленого Сина Марка. Ганна ні на хвилинку не забувала про свій материнський обов’язок. Любляче серце не повело її стежинами Катерини до ополонки, а підказало інший, значно важчий і благородніший шлях .
Сама героїня – багатостраждальний український народ.
Образ офіцера – монархія. Він порівняно з постаттю Катерини є мізерним.
Селянин – символ вічного минулого. Він співчуває і одночасно засуджує. Образ вітру – труднощі на шляху Катерини.
Песик гавкає на вершника, бо відчуває злих людей.
Свідком трагедії дівчини є дуб. Біля нього обламані гілки, листки. Це паралель із долею Катерини. Гілка – це Катерина, яка відійшла від звичаїв, батьківських традицій. Червоний колір на картині символізує не тільки зрадливе кохання, але і вічність людського життя. Контрастність кольорів у одязі Катерини і офіцера.
Тікаю через те, що пан жорсткий постійні знущання над кріпаками. Тікаю, щоб почати все спочатку зі своїм чоловіком Остапом, тікаю, щоб бути незалежною вільною і радіти життю. Тікаю не знаючи куди, це головна проблема. В пошуках нового життя. Кожної митті страшно подумати про те, що нас можуть знайти і відправити назад до пана, іноді виникає питання заради чого я тікаю? Відповідь на це питання нелегко дати з одного боку воля і чоловік, з іншого постійний страх, переховування та інше. Надія на щастя керує мною і Остапом, це шалене почуття словами не описати... Залишитися в пана це було найгірший вибір тому ми вирішили тікати куди очі дивляться. Тепер ми ведемо бій не на життя, а насмерть, Наше втеча, це протест поневоленню кожна людина має право на слово і життя, на своє слово, не панське. Радіти кріпаку пан не дав права, хоча кріпак ти чи пан почуття є в обох! Але панські почуття цінуються, а кріпацькі ні. Краще бути вільним, але в розшуку ніж кріпаком. Якщо поміркувати то пан-це людина, а кріпак-це звір в клітці, пан забув що живе за рахунок кріпаків, а кріпак це-звір який хоче жити, радіти, посміхатися, а не боятися, так і в природі людина забула що живе за рахунок тварин, знущається над звіром, але якщо забрати в людини зброю то відразу людина панікує просить милостині у Бога, а звір хоч в клітці чи на волі веде себе гідно!
Образ Ганни. Головна героїня твору “Наймичка” Шевченка — безталанна наймичка Ганна. Її життя дещо нагадує Катеринине. Як і Катерина, Ганна — жертва панської розпусти. Вона теж «покритка», але не повторює сумної історії своєї попередниці, а зберігає своє життя для улюбленого Сина Марка. Ганна ні на хвилинку не забувала про свій материнський обов’язок. Любляче серце не повело її стежинами Катерини до ополонки, а підказало інший, значно важчий і благородніший шлях .
Сама героїня – багатостраждальний український народ.
Образ офіцера – монархія. Він порівняно з постаттю Катерини є мізерним.
Селянин – символ вічного минулого. Він співчуває і одночасно засуджує. Образ вітру – труднощі на шляху Катерини.
Песик гавкає на вершника, бо відчуває злих людей.
Свідком трагедії дівчини є дуб. Біля нього обламані гілки, листки. Це паралель із долею Катерини. Гілка – це Катерина, яка відійшла від звичаїв, батьківських традицій. Червоний колір на картині символізує не тільки зрадливе кохання, але і вічність людського життя. Контрастність кольорів у одязі Катерини і офіцера.
Тікаю через те, що пан жорсткий постійні знущання над кріпаками. Тікаю, щоб почати все спочатку зі своїм чоловіком Остапом, тікаю, щоб бути незалежною вільною і радіти життю. Тікаю не знаючи куди, це головна проблема. В пошуках нового життя. Кожної митті страшно подумати про те, що нас можуть знайти і відправити назад до пана, іноді виникає питання заради чого я тікаю? Відповідь на це питання нелегко дати з одного боку воля і чоловік, з іншого постійний страх, переховування та інше. Надія на щастя керує мною і Остапом, це шалене почуття словами не описати... Залишитися в пана це було найгірший вибір тому ми вирішили тікати куди очі дивляться. Тепер ми ведемо бій не на життя, а насмерть, Наше втеча, це протест поневоленню кожна людина має право на слово і життя, на своє слово, не панське. Радіти кріпаку пан не дав права, хоча кріпак ти чи пан почуття є в обох! Але панські почуття цінуються, а кріпацькі ні. Краще бути вільним, але в розшуку ніж кріпаком. Якщо поміркувати то пан-це людина, а кріпак-це звір в клітці, пан забув що живе за рахунок кріпаків, а кріпак це-звір який хоче жити, радіти, посміхатися, а не боятися, так і в природі людина забула що живе за рахунок тварин, знущається над звіром, але якщо забрати в людини зброю то відразу людина панікує просить милостині у Бога, а звір хоч в клітці чи на волі веде себе гідно!