Відповідь:Добро і зло у повісті Юрія Винничука помінялися місцями: люди стали потворами, а дракон Грицько більше людина, ніж мешканці галицького князівства Люботин, де відбуваються події. Читаючи твір, ми розуміємо, що автор, змальовуючи персонажів, використовує алегорію. Словник дає нам таке визначення цього терміна: „Алегорія б двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями“. Поміркуймо, у чому ж алегоричність образів казки-повісті „Місце для дракона“?
Головні герої твору Ю. Винничука — схожий на метелика добрий дракон Грицько, який пише вірші; мудрий пустельник, що навчає його грамоти, та хитрий князь, який прагне смерті чудовиська. На мою думку, в образі дракона Юрій Винничук зобразив щиру людину, яка не прагне робити іншим зла. Вона талановита, розумна, мрійлива, наївна та довірлива. Князь — утілення підступної, підлої людини, яка заради досягнення своїх цілей здатна йти до кінця, руйнуючи все на своєму шляху, навіть людські долі. Такі особистості уміють увійти в довіру, а потім зрадити друзів, морально знищивши їх. В образі пустельника змальовано досвідчену, розумну людину, яка уміє відрізняти добро від зла, бачити справжню сутність особистості, не зважаючи на зовнішність. Такі люди уміють навчати інших, піклуватися про них, це мудрі наставники, які люблять своїх вихованців та вірять у них.
В образах дракона та пустельника показані порядні люди, які не чинять зла, а роблять все для того, щоб світ став кращим. Змальовуючи образ князя, автор нагадує нам, якими не треба бути, а також указує на особистостей, яких треба уникати.
Вважаю, що всі ми бачили у своєму житті й людей, схожих за характером на дракона Грицька, а також подібних до люботинського володаря чи на дбайливого пустельника. Мені хотілося б, щоб доля давала нам більше зустрічей із „драконами“ та „пустельниками“, а не з підступними „князями“!
Відповідь:Добро і зло у повісті Юрія Винничука помінялися місцями: люди стали потворами, а дракон Грицько більше людина, ніж мешканці галицького князівства Люботин, де відбуваються події. Читаючи твір, ми розуміємо, що автор, змальовуючи персонажів, використовує алегорію. Словник дає нам таке визначення цього терміна: „Алегорія б двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями“. Поміркуймо, у чому ж алегоричність образів казки-повісті „Місце для дракона“?
Головні герої твору Ю. Винничука — схожий на метелика добрий дракон Грицько, який пише вірші; мудрий пустельник, що навчає його грамоти, та хитрий князь, який прагне смерті чудовиська. На мою думку, в образі дракона Юрій Винничук зобразив щиру людину, яка не прагне робити іншим зла. Вона талановита, розумна, мрійлива, наївна та довірлива. Князь — утілення підступної, підлої людини, яка заради досягнення своїх цілей здатна йти до кінця, руйнуючи все на своєму шляху, навіть людські долі. Такі особистості уміють увійти в довіру, а потім зрадити друзів, морально знищивши їх. В образі пустельника змальовано досвідчену, розумну людину, яка уміє відрізняти добро від зла, бачити справжню сутність особистості, не зважаючи на зовнішність. Такі люди уміють навчати інших, піклуватися про них, це мудрі наставники, які люблять своїх вихованців та вірять у них.
В образах дракона та пустельника показані порядні люди, які не чинять зла, а роблять все для того, щоб світ став кращим. Змальовуючи образ князя, автор нагадує нам, якими не треба бути, а також указує на особистостей, яких треба уникати.
Вважаю, що всі ми бачили у своєму житті й людей, схожих за характером на дракона Грицька, а також подібних до люботинського володаря чи на дбайливого пустельника. Мені хотілося б, щоб доля давала нам більше зустрічей із „драконами“ та „пустельниками“, а не з підступними „князями“!
Пояснення:
Відповідь:
1. Жанр твору "Вітька+Галя" - повістью
2. 25 липня 1964 року у селі Великі Чаплі мала відбутися подія: Вітько Горобець буде стрілятися на дуелі з Петром Білим
3. Вітька Горобець закохався у Гальку Козачок.
4. Серенада - це пісня на честь коханої.
5. Федько "позичив" гітару у сестри.
6. Сестра Федька працювала бібліотекарем
7. Серенаду вітька замість Галі Козачок послухала баба Хівря.
8. Галя називала Вітьку орлом, а якщо точніше "орликом".
9. Ідея твору возвеличення почуття кохання.
10. Флегматичний, спокійний, добродушний і вайлуватий - характеристика Федька Котигорошка.
11. Події твору розгортаються у селі Великі Чаплі.
12. Книги десятками "ковтав" Федько.
13. Запальний і рвучкий був Вітька.
14. Вітько відкрив Федьку страшну таємницю, що він закохався.
15. Дуель закінчилася арештом Вітька
16. Дуель між Вітьком Горобцем і Петром Білим мала відбутися біля ставка.
17. Вітько називав Федька за його дар передбачення Вольфом Мессінгом.
18. Діда Свирида у Великих Чаплях прозивали Кісточкою
19. Вона підходила до нього, струнка і висока, в білому-білому платті Це сказано про Галю Козачок.
20. Під час літніх канікул Галя працювала листоношею.
21. Для історії на згадку про кохання Вітька й Галі Федько видряпав на дереві напис "Вітька+Галя".
22. Щоб співати Галі серенаду Федько зняв з опудала старий бриль діда Свирида.
23. На першову побаченні Галя попросила Вітька наносити води в діжечку.
24. Галина мама, коли Федько прийшов сватати дівчину, попросила прийти через десять років.
Пояснення: