1. «…Його вигнало та розперло, такий став гладкий та опецькуватий! Пика широка та одутлувата, як у того салогуба, а руки білі та ніжні, як у панночки...»
2. Павлусеві було на все і на всіх байдуже. 3. він уже й парубком став, а все чекав, коли хтось за нього зробить. 4. І хоча люди заздрили Павлусеві, жити так, як він, не хотіли. 5. Чи можна вважати щасливим того, чиє життя залежить від випадку, а сама людина при цьому нічим не цікавиться?
По-моєму, щасливий той, хто іншим не заздрить, хто робить добрі справи та наполегливо працює над здійсненням своїх мрій.
2. Павлусеві було на все і на всіх байдуже.
3. він уже й парубком став, а все чекав, коли хтось за нього зробить.
4. І хоча люди заздрили Павлусеві, жити так, як він, не хотіли.
5. Чи можна вважати щасливим того, чиє життя залежить від випадку, а сама людина при цьому нічим не цікавиться?
По-моєму, щасливий той, хто іншим не заздрить, хто робить добрі справи та наполегливо працює над здійсненням своїх мрій.