Гулак-Артемовський «Рибалка» 1. Епіграфом до поезії письменник дібрав слова з твору: а) Д. Байрона; б) О. Пушкіна; в) Й. Гете; г) Г. Гейне. 2. Парубок, сидячи на узбережжі моря з вудкою, за ловитися: а) «линька, карасика, щуку»; б) «великих, маленьких»; в) «смачненьких і гарненьких»; г) «молоденьких, солоденьких для милого серденька». 3. Поет на початку твору зазначив, що його герой: а) мав сумний настрій; б) був задоволений результатами рибалки; в) виявляв інтерес до підводного життя; г) жив бідно і тому щодня рибалив, щоб прогодувати свою родину. 4. Дівчинонька, що пливла морем: а) розчісувала косу; б) кликала на до ; в) посміхалась; г) була схожою на фею. 5. За що героїня дорікала Рибалці? Бо він: а) був необачним і байдужим до всього; б) нівечив її рід; в) не звертав на неї уваги; г) мав неохайний вигляд. 6. На прикладі якої риби Дівчинонька намагалася продемонструвати гарне життя в морі? а) щуки; б) карася; в) лина; г) сома. 7. Чого бажала отримати русалка від парубка? а) Душу; б) розум і кмітливість; в) серце; г) обдарованість і геніальність. 8. Веселенькими з води, за словами Дівчиноньки, виходили: а) раки; б) зорі; в) дощові хмари; г) сонечко і місяць. 9. Героїня пропонує парубку: а) подружитися; б) жити як брат із сестрою; в) одружитися; г) викуп, аби він не ловив більше риби. 10. Блиск води русалка порівнює із: а) льодом; б) золотом і сріблом; в) склом; г) дзеркалом. 11. О нічній порі під водою можна було ігати: а) блиск зірок; б) хороводи риб; в) бій щук; г) полювання акул. 12. Наприкінці твору Рибалка: а) не виявив бажання замінити земне життя на підводне; б) погодився на пропозицію Дівчиноньки; в) перелякався жіночої істоти з води і втік додому; г) вирішив захищати мешканців моря від браконьєрів. М. Костомаров « Соловейко» 13. Колір, який переважає в поезії: а) темний б)зелений в) білий г) синій 14. Спів солов’їний автор характеризує як: а)приязнь і любощі б) відвертість і красу в) духовну спустошеність і водночас гармонію душі г) здатність людини забути життєві труднощі 15. Пісенний танок чаруючих співців здатний навіть: а) засвітити райдугу б) сприяти творчим злетам в) бій щук; г) полювання акул. 12. Наприкінці твору Рибалка: а) не виявив бажання замінити земне життя на підводне; б) погодився на пропозицію Дівчиноньки; в) перелякався жіночої істоти з води і втік додому; г) вирішив захищати мешканців моря від браконьєрів.в) перелічити зорі 13. Колір, який переважає в поезії: а) темний б)зелений в) білий г) синій 14. Спів солов’їний автор характеризує як: а)приязнь і любощі б) відвертість і красу в) духовну спустошеність і водночас гармонію душі г) здатність людини забути життєві труднощі 15. Пісенний танок чаруючих співців здатний навіть: а) засвітити райдугу б) сприяти творчим злетам в) перелічити зорі г) засвітити ранішню зорю. 16. Самотньо тьохкав той птах, який самотньо сидів на: а) тополі б)вербі в) калині г) ялині 17. Літературний жанр співу солов’я: а) медитація б) ода в) вірш г) поученіє 18. Жаль серце людське проймає, наче: а) зірки засяють на небі б) перше листячко з’являється на небі в) мороз розписує вікна г) крапельки дощові потрапляють у квітку. 19. співчутливе тьохкання солов’я – це: а) стогін б)плач в) квиління г) ридання М. Петренко «Небо» 20. Епіграф до твору містить поетичні рядки: А) О. Пушкіна Б) О. Блока В) В. Маяковського Г) М. Лермонтова 21. Дивлячись на небо ліричний герой А) розмірковував Б) сумував В) мріяв Г) насолоджувався його красою 22. Злетівши до хмар, герой прагне: А) вирушити в пошуках долі Б) зустрітися з Богом і висповідатися перед ним В) дістати зірку – власне щастя Г) здобути собі волю 23. Хвилювання хлопця пов’язане з: А) неможливістю самоствердитися Б) пошуками власної долі В) погіршенням власного стану здоров’я Г) роздратованістю, що викликана неувагою до себе коханої 24. «Хлопцюга приблудний» - наймит у: А) неба Б) сонця В) долі Г) хмар
В роки Громадянської війни Вороний виїхав за кордон. Тим не менш, він дуже переживає за долю України і в 1926 році повертається на Батьківщину. Здається, що все чудово, тим не менш, над поетом збираються чорні хмари. Знайшов він час повертатися! З-за доносів його виселяють з Києва, а потім засуджують на три роки сталінських таборів. Потім його доля невідома. Є свідчення, згідно яких Вороний ще довго перебував у в'язниці, а потім виїхав з Києва до Воронежа, де і помер в 1942 році. Але є інші факти: поет був розстріляний 7 червня 1938 року. Але повернемося до написання нашого твору. Звичайно, треба проаналізувати саму поему «Євшан-зілля». Вона нескладна для розуміння ідейно-образний зміст поеми лежить на поверхні. У цій поемі поет зачіпає проблему історичної пам'яті, уславлює борців і народних героїв, протестує проти національного і соціального гноблення.
Через весь ваш твір має пройти одна-єдина думка про історичну пам'ять народу, про зв'язок її з минулим, сучасним. Особиста доля Миколи Вороного ніби відбилася в легенді-алегории про «Євшан-зілля». У висновку твору ваші міркування треба пов'язати з сучасністю. І протягом твору не забувайте про власні думки і враження.
Ми бачимо, як високо в небі на прощання кружляють журавлі. Вони прямують у теплі краї і сумно курличуть про те, що прийшла осінь. У такі миті нам стає сумно, ми починаємо розмірковувати про наше призначення у цьому прекрасному світі.