«Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9» — пригодницька повість сучасної української письменниці Лесі Ворониної. У ній, як і в наших улюблених казках, добро перемагає зло. Але цікаво те, що герої-переможці в ній не відважні богатирі й мужні воїни, а, як не дивно, боягузи. Тема — Людина, яка здолала свій страх, може перемогти наймогутніших ворогів. Навіть Синьоморд — хоча спочатку нашому героєві треба змінитися самому: пройти небезпечні випробування, навчитися миттєво приймати рішення, від яких залежить доля людства. Ідея — не потрібно боятися складних ситуацій, рідні люди не залишать ніколи тебе у біді, потрібно знати своє коріння і й любити своїх рідних. Головна думка — заклик поважати своїх батьків, бабусів і дідусів
Вчитель Василь Митрович зайшов у клас і побачив, що діти оточили Олександру, доньку писарчука-пропійці. Її подружка, весела й сита Пріська, стверджувала, що Олександра вкрала її хліб, і що це стається не в перше. Школярі хотіли, щоб злодійку вигнали зі школи, але вчитель наполягав у всьому розібратися. Олександра не хотіля спочатку розповідати правди, плакала, але потім зізналася. На питання вчителя, чого вона так вчинила, вона розповіла, що хотіла їсти, а батько додому не приносить. Вчитель привів Олександру додому, а коли повернувся в клас, діти наполегливо простягали йому їжу для Олександри. Але дівчина не хотіла їсти і все плакала. Коли читали молитву перед початком науки, вчитель непомітно ввів дівчину у клас.
***
Олександра довго соромилась глянути вчителю в вічі. Але діти не нагадували школярці про крадіжку, а навпаки - приносили їй їжу. Але дівчина рідко брала її. Вона скоро здасть останній екзамен і вийде зі школи розумною людиною.
Вчитель Василь Митрович зайшов у клас і побачив, що діти оточили Олександру, доньку писарчука-пропійці. Її подружка, весела й сита Пріська, стверджувала, що Олександра вкрала її хліб, і що це стається не в перше. Школярі хотіли, щоб злодійку вигнали зі школи, але вчитель наполягав у всьому розібратися. Олександра не хотіля спочатку розповідати правди, плакала, але потім зізналася. На питання вчителя, чого вона так вчинила, вона розповіла, що хотіла їсти, а батько додому не приносить. Вчитель привів Олександру додому, а коли повернувся в клас, діти наполегливо простягали йому їжу для Олександри. Але дівчина не хотіла їсти і все плакала. Коли читали молитву перед початком науки, вчитель непомітно ввів дівчину у клас.
***
Олександра довго соромилась глянути вчителю в вічі. Але діти не нагадували школярці про крадіжку, а навпаки - приносили їй їжу. Але дівчина рідко брала її. Вона скоро здасть останній екзамен і вийде зі школи розумною людиною.