Федько намагається визволити Вітька із «в’язниці». 2. Ніч Вітька перед дуеллю. 3. Вітько з Федьком наносили повну «діжечку» води. 4. Вітька рубає дрова у дворі Галі. 5. Розповідь Федька про козака Чаплю. 6. Федько складає серенаду. 7. Вітько іде на перше побачення. 8. Вітько помітив Галю з Петром. 9. Федько будить Вітька на дуель. 10. Секундант Петра тікає з місця дуелі. 11. До місця дуелі прибіг Грицько Причепа. 12. Вітько і Петро з’їли хліб і помідори Грицька Причепи. Поставити в хронологічному порядку
Милосердя, чуйність, доброта завжди були притаманні нашим співвітчизникам. Цілком закономірним і природним вважалося до нещасному, знедоленому, захистити скривдженого, немічного і старого, дати притулок бездомному, поділитися останнім шматком хліба з голодним. Чуйність і доброта просто необхідні в житті людей, причому не тільки тим, хто потребує до а й тим, хто надає цю до Адже навіть звичайне добре слово, промовлене вчасно, може дуже до людині.
Будь-яка родина бажає виховати порядних, добрих дітей. Так і дядько Кирило виховував свого племінника Климка, головного героя повісті Г. Тютюнника. Хлопчик рано залишився сиротою, і дядько любив Климка, як рідного сина, а іноді й балував його гостинцями, які привозив з чергового рейсу. Він привчав хлопчика до самостійності і стежив за його успіхами у школі. Зі свого боку Климко відплачував такою ж турботою і любов’ю. Хлопчик вмів прибиратися, готувати їжу, він був турботливим, чуйним, організованим. І це далеко не весь перелік позитивних рис характеру Климка.