В
Все
Б
Биология
Б
Беларуская мова
У
Українська мова
А
Алгебра
Р
Русский язык
О
ОБЖ
И
История
Ф
Физика
Қ
Қазақ тiлi
О
Окружающий мир
Э
Экономика
Н
Немецкий язык
Х
Химия
П
Право
П
Психология
Д
Другие предметы
Л
Литература
Г
География
Ф
Французский язык
М
Математика
М
Музыка
А
Английский язык
М
МХК
У
Українська література
И
Информатика
О
Обществознание
Г
Геометрия

Это передав Гордiю Кулакiвському майно заможних жителiв Вишнеполя?

Показать ответ
Ответ:
Anfisac3t
Anfisac3t
03.03.2023 09:09

Оповідання “Приблуда” С. Васильченко написав 1925 року. Сюжет оповідання «Приблуда» взято із життя дитячого будинку. Адже у 20-х роках XX ст. Васильченко був завідувачем дитячого будинку.

Васильченко у оповіданні хотів аоказати нове в людських стосунках, в людській психології. Вихованці, котрі живуть у досить скрутних матеріальних умовах, письменник показує нам – у їх взаєминах паростки людської моралі та гуманності. В оповіданні піднімається така нагальна проблема того часу: ліквідація дитячої безпритульності. Безхлібне й невеселе життя дітей-сиріт, від недоїдання вони худі, аж світяться, стають сумним і зажуреними. Але досить сказати їм ласкаве слово, приголубити, як вони щиро, по-дитячому втішаються. Саме завдяки цьому оповідання набуває оптимістичного звучання.

Умови життя в дитячому будинку вкрай складні – діти по троє сплять на одному ліжку, немає одягу, немає їжі, «хліба ні кришки».

Діти знали, що за зовнішньою непривітність, сердитістю, постійною буркотливістю Параски Калістратівни (так звали завідувачку) криється чуле й добре серце. Вона цілий день клопочеться й свариться то з інспектором, то з дітьми, бо ледве дає собі раду, чим нагодувати, у що вдягнути та взути силу-силенну дітвори, яку закинули в дитячий будинок Безпритульність, розруха, голоднеча за перши революційних років.)

Портрет завідувачки : «…голос, як труба, іде, як буря. Висока, огрядна, в мужичих чоботях, шумить-гримить… Зранку гасала по установах, змагалася, прохала, сварилась…»

Діти прозвали її Ревою. Вона, замкнувшись у своїй кімнаті, ревне плаче, не можучи спокійно дивитися на дитячі злидні й поневіряння.

Головним героєм оповідання є безпритульний хлопчина Мишко. Мишко – змарнілий, обідраний, босі ноги всі в грязюці, в лахмітті, виразки на ногах… Мишко говорив, що прийшов погуляти до дітей. Але як виявилося, він – безпритульний.

Риси характеру Мишка: кмітливий, допитливий, жвавий, співучий хлопчина. Діти називають його майбутнім «Моцартом». Хлопчик виявляє здібності до музики та читання художніх творів.

Діти, дізнавшись, що цей хлопчик – сирота, оточують  зворушливою увагою і піклуванням майбутнього «Моцарта». Спочатку діти переховують хлопчика-приблуду з тим, аби переконати Параску Калістратівну залишити його в дитячому будинку. Дітям притаманне почуття товариськості, взаємодо . Вони знали, хай там що, а Рева не встоїть перед їхнім проханням прийняти до дитбудинку ще й цікавого хлопчика-приблуду.

Дітям вдалося переконати Параску Калістратівну залишити Мишка в дитячому будинку.

Герої оповідання «Приблуда» знають вже про свої можливості, перспективи. Це надає їм впевненості й оптимізму. Адже мало не всі в будинку, як визначила сама Параска Калістратівна , були майбутні великі люди: хто – інженер, хто – професор, хто – артист.

Не зважаючи на всю гіркоту, співчуття автора до образів-персонажів твору, в оповіданні зустрічаємо гумористичні епізоди. Гумор як вияв співчутливо-доброзичливого ставлення письменника до маленьких героїв, як засіб позитивної характеристики.

Засоби гумористичного зображення

Використання жартівливих народних пісень, що їх співають вихованці дитячого будинку

«На горі качата –

Роди, Боже, дівчата.

А хлопців не роди,

Бо то самі іроди».

2. Використання кумедної ситуації

Читання Мишком книжки догори дригом.

3. Примітивне використання іноземних слів

Дер штуль, дер зуп

4. Вживання просторічних слів

Актор, фортеп’яно, губернатка

0,0(0 оценок)
Ответ:
tsukhanova65
tsukhanova65
02.03.2022 21:38

"Жди мене" - чудовий вірш. Думаю, що я ніколи його не зможу забути чи розлюбити. Адже в ньому пронизано стільки тепла, кохання, мужності, віри, скільки я не бачив(ла) ніде!

Читаючи його, легко уявити всі події, переживання головного героя. Надія на те, що кохана його дочекається надзвичайно захопила мене. Цей вірш став одним з найкращих, бо чи не вперше я настільки захопився(лася) почуттями в той час, коли була війна і чоловіки змушені були покидати свою домівку і йти захищати рідний край, рідну землю. Звичайно, що я був(ла) зворушений(а) словами автора. Надзвичайно шкода і головної героїні, яка всім серцем надіється на повернення чоловіка, котрий мужньо захищає її. Він дає зрозуміти з перших рядків, що не знає, коли повернеться, проте благає чекати його, не забувати.

Хочеться, щоб про цей вірш дізналися всі, бо він справді чудовий! А К. Симонов - талановита особистість, яка зуміла донести до нас справжні тогочасні переживання, почуття та реальні емоції людей.

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська література
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота