В
Все
Б
Биология
Б
Беларуская мова
У
Українська мова
А
Алгебра
Р
Русский язык
О
ОБЖ
И
История
Ф
Физика
Қ
Қазақ тiлi
О
Окружающий мир
Э
Экономика
Н
Немецкий язык
Х
Химия
П
Право
П
Психология
Д
Другие предметы
Л
Литература
Г
География
Ф
Французский язык
М
Математика
М
Музыка
А
Английский язык
М
МХК
У
Українська література
И
Информатика
О
Обществознание
Г
Геометрия

Есе на тему сучясність соломії

Показать ответ
Ответ:
zajigalka2001
zajigalka2001
27.01.2020 09:15

ОбъяснеВид лірики : інтимна (любовна)

Жанр : романс

віршовий розмір – чотиристопний ямб

тема: у житті людини є журба і радості, якими міниться життя

Вірш «З журбою радість обнялась» датований 1906 роком скла­дається всього з двох строф, в яких визначене поетичне кредо Оле­ся. Образ журби з радістю в обіймах наводить на думку, що не буває радості без журби, так, як і журби без радості. Напевно, життя — це химерне сплетіння болю, туги з любов’ю і щастям. Хіба б могла людина відчути радість, якби не знала, що таке печаль? У мистецтві, як і в житті, немає «білішого» і «чорного». Від того, як складається життя митця, залежить Настроєва тональність його творчості.«З журбою радість обнялась» характеристика вірша до краще зрозуміти всі думки та почуття поета, які він хотів 

Вірш будується як художній монолог у двох строфах, двох етапах сповіді. Ліричний сюжет розвивається на контрастах: зіставляються настрої і почуття душі героя-мрійника. Жудожня палітра твору забарвлена чарівною наспівністю і милозвучністю, яка досягається алітераціями та асонансами(у,о,а,і), символістський прийомом недомовлення, риторичним та анафорични запитанням. У вірші розкривається складна діалектика почуттів ліричного героя, силу яких увиразнють антитези, порівняння(сліз х перлинами). Журба і радість стають живими істотами, поміж них з’являється ліричне «я». Реальне переплітається з містичним, надчасовим, витворюючи багатозначний образ художнього світу.

0,0(0 оценок)
Ответ:
елелел1
елелел1
10.12.2022 21:18

ответ:На 1 января 1942 года число немецких военнопленных в СССР составляло 9147 человек. Впервые значительное количество немецких военнослужащих попало в советский плен в результате Сталинградской битвы (89 000).

В 1943—1944 годах Управлением по делам военнопленных и интернированных НКВД СССР совместно с Главным политуправлением Красной Армии велась активная работа вокруг создания антифашистских организаций военнопленных. В июле 1943 года из военнопленных был создан Национальный комитет «Свободная Германия».

В годы войны труд военнопленных в народном хозяйстве страны не имел большого значения, он стал значимым фактором лишь после окончания войны. Военнопленные участвовали в восстановлении народного хозяйства, уничтоженного во время войны — заводов, плотин, железных дорог, портов и так далее. Также они активно использовались при восстановлении старого и возведении нового жилого фонда во многих городах СССР. Кроме этого, пленные немцы активно использовались на лесозаготовках, при строительстве автомобильных и железных дорог в отдалённых и труднодоступных районах, а также при добыче полезных ископаемых — например, урана, угля, железной руды. По данным Центрального финансового отдела Министерства внутренних дел СССР, за период с 1943 года по 1 января 1950 года военнопленные отработали 1 077 564 200 человеко-дней, заработали 16 723 628 рублей и выполнили работу в строительстве и промышленности общей стоимостью примерно 50 млрд рублей.

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота