Яків Кулаківський - син Гордія Кулаківського. Був одружений з Лизаветтою Львівною і мав з нею єдиного сина - Василя. Жадібний і злий він заморив голодом власну дружину. Щоб не витрачати кошти на їжу придумав метод "загнання економії". "Загнати економіку" в Якова означало наступне: шантаючи колишніх боржників батька, він кожного вечора вечеряв в іншій родині. Що їли при цьому його дружина і син Якова не цікавило. Смерть його була страшна і кумедна одночасно: на одному з таких чужих обідів він подавився картоплиною.
Продовжуйте, Дробот, що ви хотіли сказати перед боєм.
— Я хотів спитать вас, хоча про вас і пишуть у всіх газетах і на зборах говорять як про людину безстрашну і невтомну, хоч ви на вид такий, пробачте, і маленькі, і не дуже неначебто й здорові, так от, звідки воно у вас береться, оте все, що говорять, і самі ми знаємо, що ви з любого пекла виходите переможцем, так от, що ви є така за людина, скажіть нам неофіціально, так, ніби ми і не на війні зовсім. Де ваш не бойовий, а, так би мовити, внутрішній секрет? Чи, може, я не так висловився, пробачте.
Відповідь:
Яків Кулаківський - син Гордія Кулаківського. Був одружений з Лизаветтою Львівною і мав з нею єдиного сина - Василя. Жадібний і злий він заморив голодом власну дружину. Щоб не витрачати кошти на їжу придумав метод "загнання економії". "Загнати економіку" в Якова означало наступне: шантаючи колишніх боржників батька, він кожного вечора вечеряв в іншій родині. Що їли при цьому його дружина і син Якова не цікавило. Смерть його була страшна і кумедна одночасно: на одному з таких чужих обідів він подавився картоплиною.
Пояснення:
А) Іван Дробот
Продовжуйте, Дробот, що ви хотіли сказати перед боєм.
— Я хотів спитать вас, хоча про вас і пишуть у всіх газетах і на зборах говорять як про людину безстрашну і невтомну, хоч ви на вид такий, пробачте, і маленькі, і не дуже неначебто й здорові, так от, звідки воно у вас береться, оте все, що говорять, і самі ми знаємо, що ви з любого пекла виходите переможцем, так от, що ви є така за людина, скажіть нам неофіціально, так, ніби ми і не на війні зовсім. Де ваш не бойовий, а, так би мовити, внутрішній секрет? Чи, може, я не так висловився, пробачте.