I. Інтерес М. Коцюбинського до історії України. (М. Коцюбинський знав історію рідного народу, постійно і наполегливо її вивчав. Йому було відомо, що уся історія України — це історія боротьби за волю та незалежність. Письменник оспівує непереможне прагнення народу до волі, його нескореність.)
II. Художні особливості повісті М. Коцюбинського «Дорогою ціною».
1. Історична основа повісті М. Коцюбинського «Дорогою ціною». (Експозиція повісті «Дорогою ціною» вказує, що події відбувалися «у тридцятих роках минулого століття». Початок XIX ст. був дійсно позначений високим піднесенням антикріпосницького руху. Ця боротьба набувала різних форм: спалення садиб поміщиків, фізичної розправи над панами, відмови від роботи, псування знарядь праці. Загроза жорстокої кари змушувала повстанців тікати на Дон та у Причорномор’я. Уряд докладав чималих зусиль, щоб повернути кріпаків їхнім панам. Утікачів чекала кара шпіцрутенами, а тих, хто виживав, відправляли на каторгу у Сибір.)
2. Посилення боротьби уряду проти селян-втікачів. (Події, відображені у повісті «Дорогою ціною», відбуваються приблизно до 1834—1836 рр., коли була ліквідована Задунайська Січ. У цей період значно посилились переслідування втікачів за Дунай і в Бесарабію. «На вільних землях, — пише М. Коцюбинський, — зорганізовані були на втікачів лови, справжні облави, як на вовка або ведмедя. По всій Бессарабїї ганяли дозорці, вистежуючи скрізь по ровах, стогах сіна, комишах болотяних річок бідних змордованих людей».
Козакам платили за кожну впійману голову. Але селяни все одно втікали туди, де можна було здобути волю або померти. Люди були згодні платити навіть таку дорогу ціну за свою омріяну свободу.)
3.
Пригодницький сюжет повісті. (Риси пригодницького сюжету в повісті:
4. Риси романтичного (психологічного) сюжету.
(Риси романтичного сюжету такі:
1) Боротьба за своє кохання — основний мотив поведінки Соломії.
2) Жіночність і мужність, винахідливість і рішучість головної героїні.
3) Пейзаж як засіб відтворення переживань героїв.
4) Зображення внутрішнього стану героя під час двобою Остапа із вовком.)
5. Художні засоби, використані у творі, та їх функції. (Епітети, які виконують функцію оцінки: цигани убогі, халупи низенькі, криві, зліплені з глини, всередині чорні, задимлені, шибки занехаяні, шкапа — маленька, худа, облізла.
Постійні епітети, які надають тексту національного колориту, підкреслюють епічність подій, що відбуваються, розширюють часовий простір, говорять про наступність поколінь та їхніх мрій та прагнень: Дунай широкий, край рідний, кінь вороний, очі карі, брови чорні, товариш вірний, світ красивий, доля лиха.
Порівняння, що створюють яскраву картину душевного стану героїв, місця подій.
Уособлення (персоніфікація), яке надає трагізму події, характеризує її невідворотність: могутня течія Дунаю «бере її в свої обійми, а чорна глибочінь тягне за ноги».)
6. Мова твору.
(У творі багато риторичних окличних речень та вигуків, слів-синонімів, слів іншомовного походження, коли автор зображує представників інших націй. Є приклади алегорії (український народ — тур), асонансу («Тихо пливе блакитними річками льон») тощо.
У тексті твору багато приказок, прислів’їв, особливо у мові Івана.)
7. Композиція твору.
(Композиція повісті «Дорогою ціною» така:
Вступ (пролог) — палке слово автора про героїчну історію народу, про його нескорений вільнолюбивий дух.
I частина — втеча Остапа і Соломії від пана. Це зав’язка сюжету.
II частина — переправа через Прут і поранення головного героя.
III частина — перебування Остапа у плавнях, пошуки Соломією порятуй- ісу. Поєдинок юнака з вовком.
IV частина — головні герої у циган, арешт Остапа.
V частина. Кульмінацією повісті є спроба Соломії визволити коханого з-під турецької варти.
Розв’язка твору — загибель головної героїні.
Епілог — старий Остап живе самотньо і чекає зустрічі у вічності з коханою.)
8. Тематика твору. (Історична тема — зображення боротьби селян-кріпаків за волю. Романтична (психологічна) — вічність і незнищенність кохання.)
9. Жанр твору. (І досі немає єдиної думки серед дослідників, як визначати жанр твору: повість чи оповідання, пригодницький це твір чи романтично- психологічний.
Ознаки повісті: І. Насиченість подіями, наявність кількох провідних тем або сюжетних ліній 2. Характери перебувають у розвитісу, оскільки історично-часові межі твору значні. 3. Охоплення відносно великого відрізку життя героя.
Ознаки оповідання: І. Однолінійність, чітка побудова сюжету 2. Характери показані у сформованому вигляді. 3. Сюжет заснований на певному епізоді з життя одного або невеликої кількості персонажів.
Можливо, найправильнішою буде така відповідь: «Дорогою ціною» за жанром — повість з пригодницьким, романтичним сюжетом.)
III. Висновки. (Підбиваючи підсумки сказаного, можна впевнено говорити про багатство зображувально-виражальних засобів у творі. Цей факт, серед іншого, пояснює великий емоційний вплив, що справляє повість, та невгасимий інтерес до неї читачів декількох поколінь.)
I. Інтерес М. Коцюбинського до історії України. (М. Коцюбинський знав історію рідного народу, постійно і наполегливо її вивчав. Йому було відомо, що уся історія України — це історія боротьби за волю та незалежність. Письменник оспівує непереможне прагнення народу до волі, його нескореність.)
II. Художні особливості повісті М. Коцюбинського «Дорогою ціною».
1. Історична основа повісті М. Коцюбинського «Дорогою ціною». (Експозиція повісті «Дорогою ціною» вказує, що події відбувалися «у тридцятих роках минулого століття». Початок XIX ст. був дійсно позначений високим піднесенням антикріпосницького руху. Ця боротьба набувала різних форм: спалення садиб поміщиків, фізичної розправи над панами, відмови від роботи, псування знарядь праці. Загроза жорстокої кари змушувала повстанців тікати на Дон та у Причорномор’я. Уряд докладав чималих зусиль, щоб повернути кріпаків їхнім панам. Утікачів чекала кара шпіцрутенами, а тих, хто виживав, відправляли на каторгу у Сибір.)
2. Посилення боротьби уряду проти селян-втікачів. (Події, відображені у повісті «Дорогою ціною», відбуваються приблизно до 1834—1836 рр., коли була ліквідована Задунайська Січ. У цей період значно посилились переслідування втікачів за Дунай і в Бесарабію. «На вільних землях, — пише М. Коцюбинський, — зорганізовані були на втікачів лови, справжні облави, як на вовка або ведмедя. По всій Бессарабїї ганяли дозорці, вистежуючи скрізь по ровах, стогах сіна, комишах болотяних річок бідних змордованих людей».
Козакам платили за кожну впійману голову. Але селяни все одно втікали туди, де можна було здобути волю або померти. Люди були згодні платити навіть таку дорогу ціну за свою омріяну свободу.)
3.
Пригодницький сюжет повісті. (Риси пригодницького сюжету в повісті:
4. Риси романтичного (психологічного) сюжету.
(Риси романтичного сюжету такі:
1) Боротьба за своє кохання — основний мотив поведінки Соломії.
2) Жіночність і мужність, винахідливість і рішучість головної героїні.
3) Пейзаж як засіб відтворення переживань героїв.
4) Зображення внутрішнього стану героя під час двобою Остапа із вовком.)
5. Художні засоби, використані у творі, та їх функції. (Епітети, які виконують функцію оцінки: цигани убогі, халупи низенькі, криві, зліплені з глини, всередині чорні, задимлені, шибки занехаяні, шкапа — маленька, худа, облізла.
Постійні епітети, які надають тексту національного колориту, підкреслюють епічність подій, що відбуваються, розширюють часовий простір, говорять про наступність поколінь та їхніх мрій та прагнень: Дунай широкий, край рідний, кінь вороний, очі карі, брови чорні, товариш вірний, світ красивий, доля лиха.
Порівняння, що створюють яскраву картину душевного стану героїв, місця подій.
Уособлення (персоніфікація), яке надає трагізму події, характеризує її невідворотність: могутня течія Дунаю «бере її в свої обійми, а чорна глибочінь тягне за ноги».)
6. Мова твору.
(У творі багато риторичних окличних речень та вигуків, слів-синонімів, слів іншомовного походження, коли автор зображує представників інших націй. Є приклади алегорії (український народ — тур), асонансу («Тихо пливе блакитними річками льон») тощо.
У тексті твору багато приказок, прислів’їв, особливо у мові Івана.)
7. Композиція твору.
(Композиція повісті «Дорогою ціною» така:
Вступ (пролог) — палке слово автора про героїчну історію народу, про його нескорений вільнолюбивий дух.
I частина — втеча Остапа і Соломії від пана. Це зав’язка сюжету.
II частина — переправа через Прут і поранення головного героя.
III частина — перебування Остапа у плавнях, пошуки Соломією порятуй- ісу. Поєдинок юнака з вовком.
IV частина — головні герої у циган, арешт Остапа.
V частина. Кульмінацією повісті є спроба Соломії визволити коханого з-під турецької варти.
Розв’язка твору — загибель головної героїні.
Епілог — старий Остап живе самотньо і чекає зустрічі у вічності з коханою.)
8. Тематика твору. (Історична тема — зображення боротьби селян-кріпаків за волю. Романтична (психологічна) — вічність і незнищенність кохання.)
9. Жанр твору. (І досі немає єдиної думки серед дослідників, як визначати жанр твору: повість чи оповідання, пригодницький це твір чи романтично- психологічний.
Ознаки повісті: І. Насиченість подіями, наявність кількох провідних тем або сюжетних ліній 2. Характери перебувають у розвитісу, оскільки історично-часові межі твору значні. 3. Охоплення відносно великого відрізку життя героя.
Ознаки оповідання: І. Однолінійність, чітка побудова сюжету 2. Характери показані у сформованому вигляді. 3. Сюжет заснований на певному епізоді з життя одного або невеликої кількості персонажів.
Можливо, найправильнішою буде така відповідь: «Дорогою ціною» за жанром — повість з пригодницьким, романтичним сюжетом.)
III. Висновки. (Підбиваючи підсумки сказаного, можна впевнено говорити про багатство зображувально-виражальних засобів у творі. Цей факт, серед іншого, пояснює великий емоційний вплив, що справляє повість, та невгасимий інтерес до неї читачів декількох поколінь.)