Сенс людського життя (залежність сенсу життя від того, що робить людина головним у житті – добро чи зло? Альтруїзм чи егоїзм? Залежність вибору від умов життя, від виховання, від генетичної спадковості, але головним чином від власної волі людини).
Людина може прожити лише одне життя. На жаль, а може, й на щастя, вона
не зумiє повторити жодного його моменту, пережити його ще раз,
вiдновити… Тому менi здається, що сенс життя полягає в
умiннi жити та почувати себе щасливим. А вмiння жити, на мою думку, це
не лише бажання отримувати задоволення вiд навколишнього свiту, не лише
потреба у професiйнiй чи творчiй саморе-алiзацiï, а й внутрiшня
потреба дарувати добро iншим людям, робити ïх щасливими й завжди
усмiхненими. Я вважаю, що головне для кожного з нас — усвiдомити,
що сенс нашого власного життя — це ще й сенс життя iнших людей,
тому важливо завжди, за будь-яких обставин пам'ятати, що живемо ми не
заради себе, а заради самого життя на нашiй планетi.
окличні речення: ось вона – Блакитна Панна!; Їй виспівує:«Осанна!»
Поряд зі звичними, традиційними у фольклорі та в літературі засобами виразності (весна запашна, чарівна, у прозорих шатах, у серпанках) автор використовує біблійну урочисту лексику («Осанна!»), метафори («в душі моїй, в сяйві мрій в’ються хмелем арабески»), мистецькі терміни (арабески, фрески, гротески). І це надає творові неповторне інтелектуально-мистецьке естетичне забарвлення.
Відповідь:
Сенс людського життя (залежність сенсу життя від того, що робить людина головним у житті – добро чи зло? Альтруїзм чи егоїзм? Залежність вибору від умов життя, від виховання, від генетичної спадковості, але головним чином від власної волі людини).
Людина може прожити лише одне життя. На жаль, а може, й на щастя, вона
не зумiє повторити жодного його моменту, пережити його ще раз,
вiдновити… Тому менi здається, що сенс життя полягає в
умiннi жити та почувати себе щасливим. А вмiння жити, на мою думку, це
не лише бажання отримувати задоволення вiд навколишнього свiту, не лише
потреба у професiйнiй чи творчiй саморе-алiзацiï, а й внутрiшня
потреба дарувати добро iншим людям, робити ïх щасливими й завжди
усмiхненими. Я вважаю, що головне для кожного з нас — усвiдомити,
що сенс нашого власного життя — це ще й сенс життя iнших людей,
тому важливо завжди, за будь-яких обставин пам'ятати, що живемо ми не
заради себе, а заради самого життя на нашiй планетi.
Художні тропи:
епітети: весна запашна, прозорих шатах, вродою святою, неземною чистотою, променистою росою;
метафори: сміючись на пелюстках, на квітках;
порівняння: а вона, як мрія сна чарівна;
анафора: має крилами Весна запашна;
окличні речення: ось вона – Блакитна Панна!; Їй виспівує:«Осанна!»
Поряд зі звичними, традиційними у фольклорі та в літературі засобами виразності (весна запашна, чарівна, у прозорих шатах, у серпанках) автор використовує біблійну урочисту лексику («Осанна!»), метафори («в душі моїй, в сяйві мрій в’ються хмелем арабески»), мистецькі терміни (арабески, фрески, гротески). І це надає творові неповторне інтелектуально-мистецьке естетичне забарвлення.
Объяснение: