Дослідіть, як В. Симоненко у вірші «Ти знаєш, що ти – людина?» акцентує увагу на тому, що людина – господар на землі. У чому це виявляється? Обґрунтуйте авторську позицію щодо цього
Мені дуже подобається казка «Мудра дівчина», в якій зображено кмітливу та винахідливу дівчину Марусю, що відгадала усі загадки пана, впоралася з усіма завданнями. Тим самим дуже допомогла своєму батькові у скрутному становищі. «Що є в світі ситніш, прудкіш, миліш над усе?» — питав пан. І лише справді мудра дівчина могла дати таку точну відповідь: «Ситніш над усе — земля-мати, бо вона всіх годує й напуває; прудкіш над усе — думка, бо думкою враз куди хоч перелетиш; а миліш над усе — сон, бо хоч як добре та мило чоловікові, а все покидає щоб заснути».
Хотів пан загадати таку загадку, щоб дівчину затримати у себе, та Маруся завжди знаходила правильну відповідь. А коли вона до розібратися, яка з двох кобил є справжньою матір’ю маленького лошати, пану нічого не залишилося, як відпустити її.
Тож ми бачимо, що багатії й користолюбці завжди зазнають поразки. У цій казці змальовано мудрість й винахідливість простих людей.
Щирі почуття й повага до старших протиставляються у творі пихатості, жадібності, духовному убозтву користолюбців.
Тема: розповідь про важливу роль праці за покликанням, розкриття суперечності між трудовим життя і паразитичним існуванням
Ідея: уславлення улюбленої праці, яка є стимулом життя
Алегоричні образи: Бджола - образ працьовитої людини; Шершень - образ лінивої людини
Композиція: основна частина — оповідна, де автор на конкретних прикладах пропагує ідею «сродної» праці, наголошує, що немає нічого кращого для людини, як жити за своєю природою
Мені дуже подобається казка «Мудра дівчина», в якій зображено кмітливу та винахідливу дівчину Марусю, що відгадала усі загадки пана, впоралася з усіма завданнями. Тим самим дуже допомогла своєму батькові у скрутному становищі. «Що є в світі ситніш, прудкіш, миліш над усе?» — питав пан. І лише справді мудра дівчина могла дати таку точну відповідь: «Ситніш над усе — земля-мати, бо вона всіх годує й напуває; прудкіш над усе — думка, бо думкою враз куди хоч перелетиш; а миліш над усе — сон, бо хоч як добре та мило чоловікові, а все покидає щоб заснути».
Хотів пан загадати таку загадку, щоб дівчину затримати у себе, та Маруся завжди знаходила правильну відповідь. А коли вона до розібратися, яка з двох кобил є справжньою матір’ю маленького лошати, пану нічого не залишилося, як відпустити її.
Тож ми бачимо, що багатії й користолюбці завжди зазнають поразки. У цій казці змальовано мудрість й винахідливість простих людей.
Щирі почуття й повага до старших протиставляються у творі пихатості, жадібності, духовному убозтву користолюбців.
Рід: ліро-епос
Жанр: літературна байка
Тема: розповідь про важливу роль праці за покликанням, розкриття суперечності між трудовим життя і паразитичним існуванням
Ідея: уславлення улюбленої праці, яка є стимулом життя
Алегоричні образи: Бджола - образ працьовитої людини; Шершень - образ лінивої людини
Композиція: основна частина — оповідна, де автор на конкретних прикладах пропагує ідею «сродної» праці, наголошує, що немає нічого кращого для людини, як жити за своєю природою
Твір входить до збірки «Байки харківські».