Психологічна переконливість образу Мартина Борулі Психологічна переконливість образу Мартина Борулі з однойменної п'єси Івана Карпенка-Карого полягає у тому, що мотивація поведінки Борулі цілком понятна - вона на поверхні. Чому Мартин Боруля так прагнє стати дворянином? Щоб мати змогу захистити свою гідність, щоб ніякий дворянчик не міг назвати його бидлом, а його сина телям. Це цілком понятно, бо кожна людина бажає, щоб до неї ставилися з повагою. Крім того, всі ми розуміємо і те, що людина, яка бажає увійти до кола людей, до якого ніколи не належала, буде робити дурні помилки і часто виглядати смішною. Це завжди смішно, коли хтось намагається копіювати зовнішні риси когось іншого. Це ми теж розуміємо і доволі часто бачимо таких людей. Тому Мартин Боруля - дуже "живий", тобто правдоподібний, персонаж, який водночас є трагічним і комічним. Тому й жанр цієї п'єси називають трагікомедією.
Жили були хлопчик Мишко та дівчинк а Аліса були у них друзі їх було дужее багато.одного разу вони надумали піти до лісу . згодом зібрали речі та пішли на дорозі вонии зустріли колобка -"оу колок" -сказав мишко алісі _як ти тут опинився тебе ж зіла лисичка!чи я помиляюся? - о ні лисичка протсто зробила замах на вбивство але я зроблений бабусею так що я одним рухом вжик і все втік від неї так що в ці міфи ви не вірте - сказав колобок цю фразу і кудись зник , мишко з алісою подивились один на однгого та пішли далі , на своєму шляху вони багато кого зустріли та ввечері повернулися додому . розповіли бабусі та діду що колобок не вмер ,бігає по лісу та розповідає правду ,а потім вже на наступній день бабуся зробила йще одного колобка та історія повторилася
Психологічна переконливість образу Мартина Борулі з однойменної п'єси Івана Карпенка-Карого полягає у тому, що мотивація поведінки Борулі цілком понятна - вона на поверхні. Чому Мартин Боруля так прагнє стати дворянином? Щоб мати змогу захистити свою гідність, щоб ніякий дворянчик не міг назвати його бидлом, а його сина телям. Це цілком понятно, бо кожна людина бажає, щоб до неї ставилися з повагою.
Крім того, всі ми розуміємо і те, що людина, яка бажає увійти до кола людей, до якого ніколи не належала, буде робити дурні помилки і часто виглядати смішною. Це завжди смішно, коли хтось намагається копіювати зовнішні риси когось іншого. Це ми теж розуміємо і доволі часто бачимо таких людей.
Тому Мартин Боруля - дуже "живий", тобто правдоподібний, персонаж, який водночас є трагічним і комічним. Тому й жанр цієї п'єси називають трагікомедією.
- о ні лисичка протсто зробила замах на вбивство але я зроблений бабусею так що я одним рухом вжик і все втік від неї так що в ці міфи ви не вірте - сказав колобок цю фразу і кудись зник , мишко з алісою подивились один на однгого та пішли далі , на своєму шляху вони багато кого зустріли та ввечері повернулися додому . розповіли бабусі та діду що колобок не вмер ,бігає по лісу та розповідає правду ,а потім вже на наступній день бабуся зробила йще одного колобка та історія повторилася