Живучи серед козаків , Іван Підкова видавав себе за брата молдавського господаря Іоана III Воде Хороброго , який очолював національно -визвольний рух і убитого турками. Є версія , що він проїзходіт з роду Баторі , втік до козаків , рятуючись від сімейних інтриг. Коли чутки про це дійшли до молдаван , незадоволених своїм воєводою Петром VI Кривим , вони спорядили в 1577 році посольство до Івану Підкові і просили його зайняти престол.За сприяння загону козацького гетьмана Якова Шаха з 600 козаків , і свого загону , в який входили і молдавани , Підкова вторгся в Молдавію і скинув з престолу Петра Кульгавого . Івана Підкову підтримали народні маси. Наприкінці листопада 1577 він зайняв столицю Молдавії Ясси і проголосив себе господарем .Утриматися в Молдавії Підкові вдалося , однак , не більше двох місяців. Воєвода Петро , зібравши свіже військо , рушив до Ясс , щоб повернути втрачений престол , але був вдруге розбитий Підковою . Тоді Стефан Баторій , король польський , написав своєму братові , трансільванського воєводи Христофору , щоб той надав до Петру хрому.На початку 1578 Іван Підкова , бачачи , що йому не втриматися на престолі , вирішив залишити Молдавію і хотів пробратися до запорозьких козаків ; але брацлавському воєводі вдалося умовити Підкову відправитися до Варшави , щоб виправдатися перед Баторієм . Король , однак , на догоду туркам уклав Підкову під варту і наказав стратити його у Львові на площі Ринок , в червні 1578 .16 червня 1578 його вивели на площу Ринок у Львові . Після оголошення вироку козаку надали останнє слово . « ... Мене привели на смерть , хоча в своєму житті я не вчинив нічого такого , за що заслужив би такого кінця . Я знаю одне: я завжди боровся мужньо і як чесний лицар проти ворогів християнства і завжди діяв на добро та користь своєї батьківщини , і було в мене єдине бажання - бути їй опорою і захистом проти невірних ... » , - звертався Підкова до присутніх. При цьому він просив урядників не страчувати супроводжували його товаришів. Випивши склянку вина , передану вірними побратимами , Підкова попросив їх принести килимок. Ставши на коліна , Іван прочитав молитву і перехрестився . І тільки після цього славному козакові знесли голову.Івана поховали в православній Успенській церкві [ 1]. Однак козаки викрали його тіло , перевезли до Канева й поховали в одному з православних монастирів під Чернечою горою.Страта Івана Підкови й перетворила його на народного героя. Про нього складали численні перекази , думи та пісні . Він став героєм романтичної поеми Тараса Шевченка « Іван Підкова» ( 1839)Було колись - в УкраїніРевілі Гарматій ;Було колись - ЗапорожціВмілі панувати ...До цих рядків поета залишається додати тільки те , що козаки свого часу «панували » не лише на Україні , але , хоч і не дуже вдало , і за її межами.Румунський письменник Михайло Садовяну присвятив повість « Нікоаре Поткоаве » (1952 ) та кількох козацьких балад . Пам'ятники Іванові Підкові встановлено у Львові та Черкасах.
Повість А. Чайковського "За сестрою." була написана в 1907 році й відразу ж здобула широку популярність. Твір переносить нас у часи середньовіччя, коли татаро-турецькі загарбники руйнували українські містечка й села, вбивали, забирали в полон людей. А мужні козаки виборювали волю для своєї землі. Але мені сподобалося те, що "За сестрою" — не просто твір про історичні події, а повість про пригоди, мандри, вірність і мужність.
Головний герой повісті — підліток Павлусь. Скільки пригод випало на його долю! Хлопець жив у сел вка з дідусем, матір'ю та сестрою Ганнусею, але одного дня життя його перевернулося. Павлусь утратив рідних, а сестру вороги забрали в полон. Щоб урятувати її,, герой вирушає в далекі й небезпечні мандри. Павлусь намагається довести собі, що він — гідний нащадок козаків-запорожців, вірних захисників України. Саме тому хлопець залишає козаків, старшого брата й батька та їде за сестрою. Чимало перешкод виникло на шляху до Криму, але хлопець не здавався: він же славного козацького роду!
Його продавали, змушували тяжко працювати, карали, але він гідно переніс випробування долі, не втратив почуття гідності, допомагав іншим у скруті. Звісно, що таким сміливцям посміхається доля. Павлусь досяг своєї мети: Девлет-ґірей відпускає сміливого хлопчину з сестрою з неволі та навіть дає охоронну грамоту, щоб дорогою не чіпали татари. Думаю, що в майбутньому з Павлуся дійсно вийшов гарний козацький кошовий.
"Я поклав собі за ціль мого життя, — переповісти в белетристичній формі нашу історію з козацького періоду й тим заповнити цю прогалину в нашій літературі. До того часу мало хто до того брався", — писав А. Чайковський про свою спадщину. Вважаю, це вдалося письменникові в повній мірі, оскільки повість "За сестрою" — чудовий твір! Окрім того, що дуже цікавий, він містить у собі важливу думку — необхідно бути мужнім, чесним, добрим і любити свою родину й рідний край.
Живучи серед козаків , Іван Підкова видавав себе за брата молдавського господаря Іоана III Воде Хороброго , який очолював національно -визвольний рух і убитого турками. Є версія , що він проїзходіт з роду Баторі , втік до козаків , рятуючись від сімейних інтриг. Коли чутки про це дійшли до молдаван , незадоволених своїм воєводою Петром VI Кривим , вони спорядили в 1577 році посольство до Івану Підкові і просили його зайняти престол.За сприяння загону козацького гетьмана Якова Шаха з 600 козаків , і свого загону , в який входили і молдавани , Підкова вторгся в Молдавію і скинув з престолу Петра Кульгавого . Івана Підкову підтримали народні маси. Наприкінці листопада 1577 він зайняв столицю Молдавії Ясси і проголосив себе господарем .Утриматися в Молдавії Підкові вдалося , однак , не більше двох місяців. Воєвода Петро , зібравши свіже військо , рушив до Ясс , щоб повернути втрачений престол , але був вдруге розбитий Підковою . Тоді Стефан Баторій , король польський , написав своєму братові , трансільванського воєводи Христофору , щоб той надав до Петру хрому.На початку 1578 Іван Підкова , бачачи , що йому не втриматися на престолі , вирішив залишити Молдавію і хотів пробратися до запорозьких козаків ; але брацлавському воєводі вдалося умовити Підкову відправитися до Варшави , щоб виправдатися перед Баторієм . Король , однак , на догоду туркам уклав Підкову під варту і наказав стратити його у Львові на площі Ринок , в червні 1578 .16 червня 1578 його вивели на площу Ринок у Львові . Після оголошення вироку козаку надали останнє слово . « ... Мене привели на смерть , хоча в своєму житті я не вчинив нічого такого , за що заслужив би такого кінця . Я знаю одне: я завжди боровся мужньо і як чесний лицар проти ворогів християнства і завжди діяв на добро та користь своєї батьківщини , і було в мене єдине бажання - бути їй опорою і захистом проти невірних ... » , - звертався Підкова до присутніх. При цьому він просив урядників не страчувати супроводжували його товаришів. Випивши склянку вина , передану вірними побратимами , Підкова попросив їх принести килимок. Ставши на коліна , Іван прочитав молитву і перехрестився . І тільки після цього славному козакові знесли голову.Івана поховали в православній Успенській церкві [ 1]. Однак козаки викрали його тіло , перевезли до Канева й поховали в одному з православних монастирів під Чернечою горою.Страта Івана Підкови й перетворила його на народного героя. Про нього складали численні перекази , думи та пісні . Він став героєм романтичної поеми Тараса Шевченка « Іван Підкова» ( 1839)Було колись - в УкраїніРевілі Гарматій ;Було колись - ЗапорожціВмілі панувати ...До цих рядків поета залишається додати тільки те , що козаки свого часу «панували » не лише на Україні , але , хоч і не дуже вдало , і за її межами.Румунський письменник Михайло Садовяну присвятив повість « Нікоаре Поткоаве » (1952 ) та кількох козацьких балад . Пам'ятники Іванові Підкові встановлено у Львові та Черкасах.
Повість А. Чайковського "За сестрою." була написана в 1907 році й відразу ж здобула широку популярність. Твір переносить нас у часи середньовіччя, коли татаро-турецькі загарбники руйнували українські містечка й села, вбивали, забирали в полон людей. А мужні козаки виборювали волю для своєї землі. Але мені сподобалося те, що "За сестрою" — не просто твір про історичні події, а повість про пригоди, мандри, вірність і мужність.
Головний герой повісті — підліток Павлусь. Скільки пригод випало на його долю! Хлопець жив у сел вка з дідусем, матір'ю та сестрою Ганнусею, але одного дня життя його перевернулося. Павлусь утратив рідних, а сестру вороги забрали в полон. Щоб урятувати її,, герой вирушає в далекі й небезпечні мандри. Павлусь намагається довести собі, що він — гідний нащадок козаків-запорожців, вірних захисників України. Саме тому хлопець залишає козаків, старшого брата й батька та їде за сестрою. Чимало перешкод виникло на шляху до Криму, але хлопець не здавався: він же славного козацького роду!
Його продавали, змушували тяжко працювати, карали, але він гідно переніс випробування долі, не втратив почуття гідності, допомагав іншим у скруті. Звісно, що таким сміливцям посміхається доля. Павлусь досяг своєї мети: Девлет-ґірей відпускає сміливого хлопчину з сестрою з неволі та навіть дає охоронну грамоту, щоб дорогою не чіпали татари. Думаю, що в майбутньому з Павлуся дійсно вийшов гарний козацький кошовий.
"Я поклав собі за ціль мого життя, — переповісти в белетристичній формі нашу історію з козацького періоду й тим заповнити цю прогалину в нашій літературі. До того часу мало хто до того брався", — писав А. Чайковський про свою спадщину. Вважаю, це вдалося письменникові в повній мірі, оскільки повість "За сестрою" — чудовий твір! Окрім того, що дуже цікавий, він містить у собі важливу думку — необхідно бути мужнім, чесним, добрим і любити свою родину й рідний край.
Объяснение: