На мою думку, проблематика твору про яянів заключається в сталенні один до одного. Автор показує як егоїзм і байдужість приводить до тяжких наслідків.
І у нашому житті можеш зустріти таку байдужість. Наприклад, коли людині стане погано на вулиці, і до неї ніхто не підійде, або коли бачиш, як ображають когось, і ніхто не хоче вступитися. Іноді складається таке враження, що люди живуть в якомусь своєму замкнутому світі, і їм ні до кого немає діла, їм просто всеодно.
Дуже хотілось би, щоб ми були співчутливими, могли вислухати інших, до при потребі, щоб люди стали добрішими, і тоді країни яянів ніколи не буде.
Костенко Ліна Василівна народилася 19 березня 1930 року в містечку Ржищеві на Київщині. Друкуватися почала в шістнадцятирічному віці. Видала українською мовою поетичні книжки "Проміння землі" (1957), "Вітрила" (1958), "Мандрівки серця" (1961), "Над берегами вічної ріки" (1977), "Маруся Чурай" (1979), "Неповторність" (1980), "Сад нетанучих скульптур" (1987), "Вибране" (1989), а також збірку віршів для дітей "Бузиновий цар" (1987). Твори Ліни Костенко перекладалися багатьма мовами народів СРСР і зарубіжних країн.Російською мовою видана книжка "Лучи земли" (1960), сербохорватською— "Скіфська баба" (1981), чеською— "Над берегами вічної ріки" (1987).Зовсім юна поетеса багато пише. Вірші немов самі народжуються з її схвильованої душі.
На мою думку, проблематика твору про яянів заключається в сталенні один до одного. Автор показує як егоїзм і байдужість приводить до тяжких наслідків.
І у нашому житті можеш зустріти таку байдужість. Наприклад, коли людині стане погано на вулиці, і до неї ніхто не підійде, або коли бачиш, як ображають когось, і ніхто не хоче вступитися. Іноді складається таке враження, що люди живуть в якомусь своєму замкнутому світі, і їм ні до кого немає діла, їм просто всеодно.
Дуже хотілось би, щоб ми були співчутливими, могли вислухати інших, до при потребі, щоб люди стали добрішими, і тоді країни яянів ніколи не буде.
Костенко Ліна Василівна народилася 19 березня 1930 року в містечку Ржищеві на Київщині. Друкуватися почала в шістнадцятирічному віці. Видала українською мовою поетичні книжки "Проміння землі" (1957), "Вітрила" (1958), "Мандрівки серця" (1961), "Над берегами вічної ріки" (1977), "Маруся Чурай" (1979), "Неповторність" (1980), "Сад нетанучих скульптур" (1987), "Вибране" (1989), а також збірку віршів для дітей "Бузиновий цар" (1987). Твори Ліни Костенко перекладалися багатьма мовами народів СРСР і зарубіжних країн.Російською мовою видана книжка "Лучи земли" (1960), сербохорватською— "Скіфська баба" (1981), чеською— "Над берегами вічної ріки" (1987).Зовсім юна поетеса багато пише. Вірші немов самі народжуються з її схвильованої душі.
Мені дуже подобається ця поетеса