1)назва твору- та ой як крикнув же та козак Сірко 2)автор-немає,так як це українська історична пісня. 3)літературний рід-ліро-епічний твір 4)жанр-історична пісня. 5) тема твору-виступ козацького війська на чолі з Сірком у поході на кримського хана. 6) головна ідея-заклик захищати свій рідний край. уславлення захисників рідної землі та православної віри. 7) головни герої-Сірко та козаки якому вони служили. 8) художні засоби: Епвтети: хлопці молодці, Кримський шлях, сизий орел, на вороних конях. Повтори: гей Та ми думали та ми ж думали, аж то військо славне Запорозьке. Риторичні оклики: та збираєтесь до хана у гості!. Пестливі слова: козаченьки, конику. Звертання: та сідайте ж ви коней хлопці молодці та збирайтеся до хана у гості!
Коротше, я писала твір приблизно на цю тему, скидую тобі,може щось знайдеш,що тобі до
Шептало – кінь, головний герой оповідання «Білий кінь Шептало». Він - інший, він відрізняється від тих коней, що стоять поруч із ним у стійлі. Але до чого призводить життя у стаді? На мою думку, Шептало – це образ, через який автор показує незвича - йних, не таких, як інші, людей. Білому коню не подобається стояти поруч із іншими, він хоче до лісу, де живуть його родичи. Це правильно, бо люди, якімають інакше мислення, або зовнішність, повинні находити тих, хто приймеїх, зрозуміє та відчує їхню натуру, буде поважати такими, якими вони є. Шеп - тало також цього прагнув. Нарешті, коли він звільнився від злих погонщиків стада і втік до лісу, кінь мав би відчути себе счастливим. Цього, на жаль, не сталося. Шептало звик, що його покриває слой сірого бруду, що всі відносятсядо нього, як до звичайного раба. Він втратив свою особистість. Ліс не манив його, а лякав. Річка – його давня мрія, повернула його шкірі білий колір та срібний блиск. А кінь знову викачався в багнюці. Замість того, щоб відправитися шукати своїх родисів та однодумців, вийти зі своєї зони комфорту, Шептало повернувся до стада. Воно його змінило, і він вже не був білим чарівним створінням, наділенним розумом. Він був просто конем, який злякався і забув справжнього себе…
Головне у цьому житті – зберігати себе, свою натуру, бути справж-нім та не піддаватися натовпу, не піддаватися критиці і образам. Кожен колись був «білим конем», але не кожному вдалося це зберегти.
1)назва твору- та ой як крикнув же та козак Сірко 2)автор-немає,так як це українська історична пісня. 3)літературний рід-ліро-епічний твір 4)жанр-історична пісня. 5) тема твору-виступ козацького війська на чолі з Сірком у поході на кримського хана. 6) головна ідея-заклик захищати свій рідний край. уславлення захисників рідної землі та православної віри. 7) головни герої-Сірко та козаки якому вони служили. 8) художні засоби: Епвтети: хлопці молодці, Кримський шлях, сизий орел, на вороних конях. Повтори: гей Та ми думали та ми ж думали, аж то військо славне Запорозьке. Риторичні оклики: та збираєтесь до хана у гості!. Пестливі слова: козаченьки, конику. Звертання: та сідайте ж ви коней хлопці молодці та збирайтеся до хана у гості!
Шептало – кінь, головний герой оповідання «Білий кінь Шептало». Він - інший, він відрізняється від тих коней, що стоять поруч із ним у стійлі. Але до чого призводить життя у стаді?
На мою думку, Шептало – це образ, через який автор показує незвича - йних, не таких, як інші, людей. Білому коню не подобається стояти поруч із іншими, він хоче до лісу, де живуть його родичи. Це правильно, бо люди, якімають інакше мислення, або зовнішність, повинні находити тих, хто приймеїх, зрозуміє та відчує їхню натуру, буде поважати такими, якими вони є. Шеп - тало також цього прагнув. Нарешті, коли він звільнився від злих погонщиків стада і втік до лісу, кінь мав би відчути себе счастливим. Цього, на жаль, не сталося. Шептало звик, що його покриває слой сірого бруду, що всі відносятсядо нього, як до звичайного раба. Він втратив свою особистість. Ліс не манив його, а лякав. Річка – його давня мрія, повернула його шкірі білий колір та срібний блиск. А кінь знову викачався в багнюці. Замість того, щоб відправитися шукати своїх родисів та однодумців, вийти зі своєї зони комфорту, Шептало повернувся до стада. Воно його змінило, і він вже не був білим чарівним створінням, наділенним розумом. Він був просто конем, який злякався і забув справжнього себе…
Головне у цьому житті – зберігати себе, свою натуру, бути справж-нім та не піддаватися натовпу, не піддаватися критиці і образам. Кожен колись був «білим конем», але не кожному вдалося це зберегти.