— Слухайте. Було це навесні. Ви ще пам'ятаєте, що то таке весна? Пам'ятаєте небо, синє, глибоке, далеке! Пам'ятаєте, як ляжеш в траву десь, закинеш руки за голову і глянеш у це небо, небо весни? Е!.. Ну, словом, було це навесні. Круг мене кохалося поле, шепотіло, цілувалось... З ким?
А з небом, з вітром, з сонцем. Пахло ростом, народженням, щастям руху і життя, змістом сущого... Словом, кажу вам, було це навесні.
А я, мої панове, їхав з моїм контрабандистом Семеном Пустуном до кордону. І той кордон я мусив неодмінно у той же день перейти, не ждучи навіть ночі. Але коли я сказав це Семенові, він мовчки-понуро озирнув мене, знехотя посміхнувся й, одвернув
1. часто бував на ярмарках, на вулицях серед простих людей: слухав їхню мову, записував різноманітні історії, прислів’я, приказки, бувальщини, пісні. 2. у Кам*янці-Подільському закохався у доньку своєї квартирної хазяйки – карооку красуню Марію Княгницьку. Почуття до дівчини надихнуло його взятися за перо. Але в неї був закоханий також його товариш Іван Квартирович. Степан, вирушаючи до духовної академії, заручився з Марією. А Квартирович мав податися в ченці, адже без Марії його життя втратило сенс. Але дізнавшись, що Руданський вступив до медико-хірургічної академії, повернувся. Мати Марії заборонила навіть бачитися з Степаном, вона стала дружино. Івана. 3. Вступ до Петербурзької медико-хірургічної академії означав цілковитий розрив з батьком, який одразу позбавив його матеріальної підтримки
— Слухайте. Було це навесні. Ви ще пам'ятаєте, що то таке весна? Пам'ятаєте небо, синє, глибоке, далеке! Пам'ятаєте, як ляжеш в траву десь, закинеш руки за голову і глянеш у це небо, небо весни? Е!.. Ну, словом, було це навесні. Круг мене кохалося поле, шепотіло, цілувалось... З ким?
А з небом, з вітром, з сонцем. Пахло ростом, народженням, щастям руху і життя, змістом сущого... Словом, кажу вам, було це навесні.
А я, мої панове, їхав з моїм контрабандистом Семеном Пустуном до кордону. І той кордон я мусив неодмінно у той же день перейти, не ждучи навіть ночі. Але коли я сказав це Семенові, він мовчки-понуро озирнув мене, знехотя посміхнувся й, одвернув
2. у Кам*янці-Подільському закохався у доньку своєї квартирної хазяйки – карооку красуню Марію Княгницьку. Почуття до дівчини надихнуло його взятися за перо. Але в неї був закоханий також його товариш Іван Квартирович. Степан, вирушаючи до духовної академії, заручився з Марією. А Квартирович мав податися в ченці, адже без Марії його життя втратило сенс. Але дізнавшись, що Руданський вступив до медико-хірургічної академії, повернувся. Мати Марії заборонила навіть бачитися з Степаном, вона стала дружино. Івана.
3. Вступ до Петербурзької медико-хірургічної академії означав цілковитий розрив з батьком, який одразу позбавив його матеріальної підтримки