Дмитро павличко ідейно - художній аналізбув день, коли ніхто не плаче, був ясний день, як немовля. та я здригнувся так, неначе твоє ридання вчув здаля. я знаю – ти не заридала, а в світі, що гуде й гримить, мене лиш пошепки назвала, до себе кликнула в ту мить.
Автор: Дмитро Павличко
Тема: розповідь про ліричного героя, який відчуває душевний стан близької людини навіть на відстані.
Ідея: важливість підтримки; закохані люді завжди мають духовну єдність.
Худ. засоби:
Епітети: ясний день,
Порівняння: день, як немовля.
Єдинопочаток: був день..був ясний день.
Римування: абаб (перехресне)
Рима: неграматична (римуються різні частини мови: плаче - неначе, немовля - здаля).
Строфа: катрен