Марія – емоційно багата натура, життєрадісна, передбачувана, примхлива, прагне до пізнання світу й отримує це пізнання до жахливих глибин. Її приваблюють яскраві натури. Романтична, розуміє справжність свого почуття лише пройшовши важкі випробування.
Тендітна жіноча душа… Вона може витримати нестримні пориви щастя, суму, радості, розпачу. Проте, реальний світ жорстокий, він часто завдає пекучого болю, змушує пройти всі кола пекла.
Так сталося і з Марією: поневіряння злочинницьким світом, дві спроби самогубства – ось наслідки її необдуманого вчинку. Хто винен у тому, що Марія втекла від коханого, від самої себе? Що керувало її вчинками?
Романтичне бажання жити, а не існувати, не просто бути, а стати – це прагнення і визначило її подальшу долю. Як кожна жінка вона мріяла про щастя, достаток, мріяла побувати у різних місцях світу. Вона жила покликом серця, прагнула почуватися особистістю, жадала повноцінного життя.
Психологічний портрет Марії вражає багатством її внутрішнього світу, своєрідним баченням смислу буття і гармонії з природою, поетичним мовленням.
Пристрасна натура, Марія перебуває у полоні палкого почуття і тому повертається до рідного краю, до того, кому першою освідчилася у коханні і кого свого часу зрадила. Шукаючи щастя вона помилилася у своєму виборі і тепер спокутує свої гріхи. Її лист Хомі – Массіно – це сповідь зраненої душі, яка, попри всі випробування, залишилася чистою, люблячою і поетичною. Ми ще раз переконуємося в тому, що кохання – велика сила. Воно здатне зцілити людину, повернути її до життя.
Детство — это лучшая пора в нашей жизни, она такая беззаботная и увлекательная. А школьные годы — это поистине самое ценнейшее время для каждого из нас. В школе мы проводим треть своего дня, изучая что-то новое, открывая для себя всё больше и больше законов, на которых строится этот интересный, но в то же время такой сложный и таинственный мир. В данном учебном учреждении нас готовят к взрослой жизни, к необычайно трудным испытаниям, которые ждут нас за стенами школы.
Школьные годы проходят мгновенно. Мы открываем её двери, будучи ещё совсем детьми, которым чуждо серьёзное отношение к жизни, а выходим оттуда уже повзрослевшими людьми, у которых есть чёткое определение жизни и конкретно поставленные цели. Многие даже не задумываются о том, какой большой вес в их жизни имеют школьные годы, как они значимы для дальнейшего восприятия мира, ведь именно в школе у ребёнка формируются какие-то взгляды на жизнь, появляется осознанное отношение ко всему происходящему вокруг, здесь человек учится общаться с людьми, совершает ошибки и проделывает важную работу над ними.
Школьные годы чудесные. Как же жаль, что многие из нас понимают эту очевидную вещь только после окончания школы. Мы не успеваем поблагодарить должным образом учителей и хорошо проститься со всеми школьными друзьями, не успеваем начать ценить это время по-настоящему, а после жалеем о своём отношении к нему.
Марія – емоційно багата натура, життєрадісна, передбачувана, примхлива, прагне до пізнання світу й отримує це пізнання до жахливих глибин. Її приваблюють яскраві натури. Романтична, розуміє справжність свого почуття лише пройшовши важкі випробування.
Тендітна жіноча душа… Вона може витримати нестримні пориви щастя, суму, радості, розпачу. Проте, реальний світ жорстокий, він часто завдає пекучого болю, змушує пройти всі кола пекла.
Так сталося і з Марією: поневіряння злочинницьким світом, дві спроби самогубства – ось наслідки її необдуманого вчинку. Хто винен у тому, що Марія втекла від коханого, від самої себе? Що керувало її вчинками?
Романтичне бажання жити, а не існувати, не просто бути, а стати – це прагнення і визначило її подальшу долю. Як кожна жінка вона мріяла про щастя, достаток, мріяла побувати у різних місцях світу. Вона жила покликом серця, прагнула почуватися особистістю, жадала повноцінного життя.
Психологічний портрет Марії вражає багатством її внутрішнього світу, своєрідним баченням смислу буття і гармонії з природою, поетичним мовленням.
Пристрасна натура, Марія перебуває у полоні палкого почуття і тому повертається до рідного краю, до того, кому першою освідчилася у коханні і кого свого часу зрадила. Шукаючи щастя вона помилилася у своєму виборі і тепер спокутує свої гріхи. Її лист Хомі – Массіно – це сповідь зраненої душі, яка, попри всі випробування, залишилася чистою, люблячою і поетичною. Ми ще раз переконуємося в тому, що кохання – велика сила. Воно здатне зцілити людину, повернути її до життя.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/soychine-krilo-obraz-mariyi
Объяснение:
Детство — это лучшая пора в нашей жизни, она такая беззаботная и увлекательная. А школьные годы — это поистине самое ценнейшее время для каждого из нас. В школе мы проводим треть своего дня, изучая что-то новое, открывая для себя всё больше и больше законов, на которых строится этот интересный, но в то же время такой сложный и таинственный мир. В данном учебном учреждении нас готовят к взрослой жизни, к необычайно трудным испытаниям, которые ждут нас за стенами школы.
Школьные годы проходят мгновенно. Мы открываем её двери, будучи ещё совсем детьми, которым чуждо серьёзное отношение к жизни, а выходим оттуда уже повзрослевшими людьми, у которых есть чёткое определение жизни и конкретно поставленные цели. Многие даже не задумываются о том, какой большой вес в их жизни имеют школьные годы, как они значимы для дальнейшего восприятия мира, ведь именно в школе у ребёнка формируются какие-то взгляды на жизнь, появляется осознанное отношение ко всему происходящему вокруг, здесь человек учится общаться с людьми, совершает ошибки и проделывает важную работу над ними.
Школьные годы чудесные. Как же жаль, что многие из нас понимают эту очевидную вещь только после окончания школы. Мы не успеваем поблагодарить должным образом учителей и хорошо проститься со всеми школьными друзьями, не успеваем начать ценить это время по-настоящему, а после жалеем о своём отношении к нему.