Звісно ж, це все має позитивне значення, особливо прагнення до вдосконалення. В нашому світі дуже багато негативу, і він дуже нагнитає людей і вони дуже швидко здаються, і тут оптимістичніть дуже потрібна щоб навіть в самі невдалі і погані ситуації знайти щось хороше і не здаватися. А самовдосконалення дуже важлива штука, наприклад ти ходиш в школу і вчишся на хорошиста. Можливо школа не дає тобі необхідних знань або не правильно їх викладає, і тут знадобится самовдосконалення! Ти приходиш додому, зробив уроки і т.д. і далі напевно ідеш грати в телефон або в комп'ютер. А замість цього краще почитати в книжку щоб наприклад взяти більше знаннь в ті чи інші сфері або в темі яку ви напиклад вивчаєте по історії. І тоді прийти на урок і заробити кращу оцінку ніж інші рази. Так само зі спортом і т.д. Самореалізація в ім'я добра це добре, робити добро це завжди добре, наприклад вкладати гроші в благодійність, або до перейти бабусі дорогу і т.д. Також ми знаємо дуже старе правило, якщо ти будеш поводиться до людей добре і до її то вона до тебе відноситься так само (але я винятки).
Васильченко у оповіданні хотів аоказати нове в людських стосунках, в людській психології. Вихованці, котрі живуть у досить скрутних матеріальних умовах, письменник показує нам – у їх взаєминах паростки людської моралі та гуманності. В оповіданні піднімається така нагальна проблема того часу: ліквідація дитячої безпритульності. Безхлібне й невеселе життя дітей-сиріт, від недоїдання вони худі, аж світяться, стають сумним і зажуреними. Але досить сказати їм ласкаве слово, приголубити, як вони щиро, по-дитячому втішаються. Саме завдяки цьому оповідання набуває оптимістичного звучання.
Звісно ж, це все має позитивне значення, особливо прагнення до вдосконалення. В нашому світі дуже багато негативу, і він дуже нагнитає людей і вони дуже швидко здаються, і тут оптимістичніть дуже потрібна щоб навіть в самі невдалі і погані ситуації знайти щось хороше і не здаватися. А самовдосконалення дуже важлива штука, наприклад ти ходиш в школу і вчишся на хорошиста. Можливо школа не дає тобі необхідних знань або не правильно їх викладає, і тут знадобится самовдосконалення! Ти приходиш додому, зробив уроки і т.д. і далі напевно ідеш грати в телефон або в комп'ютер. А замість цього краще почитати в книжку щоб наприклад взяти більше знаннь в ті чи інші сфері або в темі яку ви напиклад вивчаєте по історії. І тоді прийти на урок і заробити кращу оцінку ніж інші рази. Так само зі спортом і т.д. Самореалізація в ім'я добра це добре, робити добро це завжди добре, наприклад вкладати гроші в благодійність, або до перейти бабусі дорогу і т.д. Також ми знаємо дуже старе правило, якщо ти будеш поводиться до людей добре і до її то вона до тебе відноситься так само (але я винятки).
Объяснение:
Васильченко у оповіданні хотів аоказати нове в людських стосунках, в людській психології. Вихованці, котрі живуть у досить скрутних матеріальних умовах, письменник показує нам – у їх взаєминах паростки людської моралі та гуманності. В оповіданні піднімається така нагальна проблема того часу: ліквідація дитячої безпритульності. Безхлібне й невеселе життя дітей-сиріт, від недоїдання вони худі, аж світяться, стають сумним і зажуреними. Але досить сказати їм ласкаве слово, приголубити, як вони щиро, по-дитячому втішаються. Саме завдяки цьому оповідання набуває оптимістичного звучання.