Дискусія. Твоя думка щодо ролв сім'ї у формуванні життєвих переконань людини; стосунки між різними поколіннями в родині (за твором Л. Ворониної "Таємне товариство боязузів...") Написати есе, де висловити думку щодо цього питання.
Щоб визначити віршовий розмір: 1) Прочитайте вірш, зверніть увагу на наголошення слів. Нам потрібні не правильні наголоси, як у словнику, а такі, які відчитуються у вірші. Так, наприклад, у рядку “і запах твоїх сосен” слово “твоїх” має наголошуватися на другий склад “твоїх”, але для цього вірша краще звучить і співається Вакарчуком “твоїх”. Тому не лінуйтеся читати віршик вголос! Раджу робити це і на тестуванні – пошепки – щоби краще відчути наголошені і ненаголошені склади. 2) Розставте наголоси у словах. Ти вийшла заміж за весну, ти вийшла заміж за весну. Мені лишила осінь і запах твоїх сосен. 3) Намалюйте схему, де _ — це наголошений голосний (на письмі це така рисочка з наголосом над нею, що позначає наголошений склад). U – це ненаголошений голосний (на письмі це дужечка або рисочка без наголосу). Позначки записуйте у рядки, як у вірші, причому робіть це акуратно, щоб позначки були чітко одна під одною. У нашому випадку схема буде така: U _ U _ U _ U _ U _ U _ U _ U _ U _ U _ U _ U U _ U _ U _ U ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ, кількість таких позначок у вашій схемі = кількості голосних у вірші. 4) Роздивіться свою схему і ви побачите якусь частинку, що повторюється. Це – стопа. Вона може складатися з 2 або 3 складів. Відділіть поперечними лініями стопи у своїй схемі: U _/ U _/ U _/ U _/ U _ /U _ /U _/U _/ U _ /U _ /U _ /U U _ /U _/ U _ /U У “Соснах” повторюється U _. Такий розмір називається ямб. А оскільки в рядку він повторюється 4 рази, то це – чотиристопний ямб. Віршові розміри: види В залежності від кількості складів у стопі і від того, на якому складі стоїть наголос, вірші мають різні віршові розміри. Основних віршових розмірів п’ять — ямб, хорей, дактиль, амфібрахій, анапест. Ямб — віршовий розмір, що складається з двоскладових стоп з наголосом на другому складі. Хорей — віршовий розмір, що складається з двоскладових стоп з наголосом на першому складі. Дактиль — віршовий розмір, що складається з трискладових стоп з наголосом на першому складі. Амфібрахій — віршовий розмір, що складається з трискладових стоп з наголосом на другому (середньому складі). Анапест — віршовий розмір, що складається з трискладових стоп з наголосом на третьому складі. Віршові розміри: приклади 1) Ямб U _ Океан Ельзи – Сосни Ти вийшла заміж за весну, ти вийшла заміж за весну. Мені лишила осінь і запах твоїх сосен. U _/ U _/ U _/ U _/ U _ /U _ /U _/U _/ U _ /U _ /U _ /U U _ /U _/ U _ /U 2) Хорей _ U Плач Єремії – Вона Завтра прийде до кімнати твоїх друзів небагато, Вип’єте – холодного вина. Хтось принесе білі айстри, скаже хтось: “життя прекрасне”. Так, життя – прекрасне, а вона… _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ U U/_ U/ U U/ _ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ U/ _ 3) Дактиль _ U U Тартак – Наше літо Сонце пече, річка тече Влітку на вулиці так гаряче Сонце пече, річка тече, Влітку на вулиці так гаряче. _ U U/ _ _ U/ U _ _ U U/ _ U U/ _ U U/ _ _ U U/ _ _ U/ U _ _ U U/ _ U U/ _ U U/ _ 4) Амфібрахій U _ U Океан Ельзи – Все буде добре І все буде добре Для кожного з нас. І все буде добре, Настане наш час. U _ _/ U _ U U _ U/ U _ U _ _/ U _ U U _ U/ U _ 5) Анапест U U _ Друга ріка – Відчиняй Відчиняй я стою на порозі Я вже тут, я вже дома, привіт Не питай де я був позавчора Вчора вранці, сьогодні, торік. U U _/ U U _/ U U _/ U U U _/ U U _/ U U _ U U _/ U U _/ U U _/ U _ U _/ U U _/ U U _ Ви помітили, що часто не виходить “чистої” схеми, в одному уривку може бути намішано різних стоп. Ваше завдання – помітити загальну закономірність. Можу вас запевнити, що в тестах ЗНО пропонують не надто заплутані уривки, мабуть, щоб уникнути непорозумінь і апеляцій.:) І насамкінець, маленька хитрість, як запам’ятати віршові розміри, бо дуже вони вже плутаються в голові. Запам’ятайте самі назви розмірів і те, як самі ці слова наголошуються: Трискладові: 1) Дактиль – наголос у цьому слові на перший склад, отже і у віршовому розмірі на пе
Объяснение: Кожного разу після прочитання літературного твору тривалий час перебуваю під враженням від подій, вчинків і характерів літературних героїв. Образи багатьох з них залишаються в пам'яті як найвищі взірці благородства, мужності, витривалості.
Таким ідеалом для мене стали герої повісті Марка Вовчка "Інститутка". У стана і Катря, Прокіп і Назар готові дорогою ціною, навіть своїм життям заплатити за волю; вони є живим втіленням волелюбного характеру українського народу, його мужності, віри в світле майбутнє. Автор нагадує про одвічні традиції боротьби народу за волю, закликає виступити із зброєю за неї, оспівує непереможність визвольного руху.
Символом волелюбності виступає в повісті проста селянська дівчина — Устина, антиподом волелюбності виступає панночка. Марко Вовчок аристократизмові походження протиставила аристократизм духу.
Письменниця з великою правдивістю змалювала тяжке становище кріпаків і викрила та засудила паразитичний б життя тогочасного панства. Найкраще це показано на образах Устини і панночки.
Устина — це жінка-кріпачка, яка зазнала багато горя на своєму віку. Ще з дитинства вона залишилася сиротою і виховувалася в чужих людей, а коли підросла, то її забрали до панського двору. Там Устина відчула весь тягар кріпосницької неволі. Атому її заповітною мрією була воля. "Коли б воля, заспівав би так, щоб і на селі лунало..." — говорила вона. Усе життя Устина поривалась до волі, хоча не знала, як її здобути.
Устина неписьменна, але в неї багатий життєвий досвід, вона може робити правильні висновки з побаченого і пережитого, добре розбирається в людях. Панночка, хоч і закінчила інститут, ніяких знань не придбала.
Устина уважна, але ще більше приваблює глибиною та щирістю почуттів. Одружившись із Прокопом, вона стає ніжною дружиною й чуйною подругою, залишається на все життя вірною своєму коханому, якого за непокірливість поміщиця наказала віддати в солдати. Зовсім інша інститутка. Випещена й розніжена, вона не здатна на глибокі й щирі почуття.
Якщо порівняння Устини з поміщицею перенести на кріпаків і панство в цілому, безсумнівною є моральна вищість людей праці над кріпосниками. Автор підкреслює: навіть освічений кріпосник залишається експлуататором.
Объяснение: Кожного разу після прочитання літературного твору тривалий час перебуваю під враженням від подій, вчинків і характерів літературних героїв. Образи багатьох з них залишаються в пам'яті як найвищі взірці благородства, мужності, витривалості.
Таким ідеалом для мене стали герої повісті Марка Вовчка "Інститутка". У стана і Катря, Прокіп і Назар готові дорогою ціною, навіть своїм життям заплатити за волю; вони є живим втіленням волелюбного характеру українського народу, його мужності, віри в світле майбутнє. Автор нагадує про одвічні традиції боротьби народу за волю, закликає виступити із зброєю за неї, оспівує непереможність визвольного руху.
Символом волелюбності виступає в повісті проста селянська дівчина — Устина, антиподом волелюбності виступає панночка. Марко Вовчок аристократизмові походження протиставила аристократизм духу.
Письменниця з великою правдивістю змалювала тяжке становище кріпаків і викрила та засудила паразитичний б життя тогочасного панства. Найкраще це показано на образах Устини і панночки.
Устина — це жінка-кріпачка, яка зазнала багато горя на своєму віку. Ще з дитинства вона залишилася сиротою і виховувалася в чужих людей, а коли підросла, то її забрали до панського двору. Там Устина відчула весь тягар кріпосницької неволі. Атому її заповітною мрією була воля. "Коли б воля, заспівав би так, щоб і на селі лунало..." — говорила вона. Усе життя Устина поривалась до волі, хоча не знала, як її здобути.
Устина неписьменна, але в неї багатий життєвий досвід, вона може робити правильні висновки з побаченого і пережитого, добре розбирається в людях. Панночка, хоч і закінчила інститут, ніяких знань не придбала.
Устина уважна, але ще більше приваблює глибиною та щирістю почуттів. Одружившись із Прокопом, вона стає ніжною дружиною й чуйною подругою, залишається на все життя вірною своєму коханому, якого за непокірливість поміщиця наказала віддати в солдати. Зовсім інша інститутка. Випещена й розніжена, вона не здатна на глибокі й щирі почуття.
Якщо порівняння Устини з поміщицею перенести на кріпаків і панство в цілому, безсумнівною є моральна вищість людей праці над кріпосниками. Автор підкреслює: навіть освічений кріпосник залишається експлуататором.