Де шукали скарб парубки

Ірина (Іраїда) Володимирівна Жиленко народилася 28 квітня 1941 року в Києві. Її дитячі роки припали на грізний воєнний і повоєнний час, коли довелося і вчитися, і працювати одночас­но. Закінчила вечірню школу робітничої мо­лоді. 1964 року заочно закінчила Київський державний університет імені Тараса Шевченка. Потім працювала вихователь­кою в дитячому садку, згодом – у редакціях газет і журналів ( «Молодь України», «Літературна Україна», журнала «Ранок»). Перша книжка поетеси – «Слово на соль­фі», за нею – «Автопортрет у червоному», «Вікно у сад», «Останній вуличний шарман­щик» та інші. Трусы Calvin Klein распродажа Брендовые трусы комплектом и поштучно 4 растения, которые моментально проникают в суставы и восстанавливают хрящи В 850 раз лучше восстанавливают суставы нежели аптечная химия! Перша книжка для малят «Достигають колосочки» з’явилася в 1964 році. Для молодших школярів поетеса випустила книж­ку «Вуличка мого дитинства». Поезія Ірини Жиленко унікальна, багата на кольори (у віршах назви кольорів ужито понад тисячу разів). А ще поетеса дуже любить рослини, особливо квіти, і щедро опи­сує їх у творах. На честь своїх улюблених фіалок вона навіть створила літературний жанр «фіалки-вірші». Ірина Жиленко отримала премію ім. В. Н. Сосюри (1987, за книгу віршів «Дівчинка на Кулі») та національну премію України імені Тараса Шевченка (1996, за збірку «Вечірка у старій вінарні») Ірина Жиленко померла 3 серпня 2013 року.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/irina-zhilenko-biografiya-skorocheno/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Тверда:

Це був чистий розбишака-халамидник. (розбишака)

Ворота високі і там ніби скринька така зроблена. (скринька)

Хлопці догадуються і прив'язують до хвоста ганчірку. (ганчірка)

Як добре зробити путо, нитка не дасть дуги. (нитка, дуга)

Ось-ось змій прочитає телеграму. (телеграма)

М'яка:

Руки в кишені, картуз набакир, іде, не поспішає. (кишеня)

Руки сиві од олова літер, які він складає в друкарні. (друкарня)

А найбільше Федькові доставалося за Толю. (Толя)

Пожильці їм знесуть плату за квартири, мужики за землю грошей привезуть, їх ніхто не вижене з квартири, хоч би Толя як обидив Федька. (земля).

Не кумпанія вони тобі. (кумпанія - компанія)

Толя, притаївшись біля вікна, дивиться на вулицю (вулиця)

Мішана:

Але він того не міг зробити: кричати на вулиці не личить благородним дітям, бігти ж трудно, бо кожушок його такий довгий та тяжкий, а на ногах глибокі калоші. (калоша)

Ще: межа, круча, тиша, душа (не встигаю з реченнями подати)

Объяснение: