Дайте власну оцінку кольоровій гамі зображеної місцевості. висловіть власне судження про мешканців королівства люботина та навколопечерної території. «у вікні дзижчала муха, і нудотливе оте дзижчання навівало сон, так само, як і порипування віконниць од непомітного вітру. спекотливий полудень порозморював усе довкола, жовтою від пилюги і сонця вуличкою пленталася баба дрімота і мак розсипала - куди мак сипне, там усе й засне, а по нивах недожатих блукала полудниця із серпом і пильнувала, чи не зостався який сміливець на полі у полудень дожинати, але не було нікого, бо добре відомо, що від полудниці нічим не відкупишся і не відмолишся - махне серпом по шиї, та й край. попід парканами дрімали коти, собаки, свині й кози впереміш, наче одна родина, позаривалися в порох кури, навіть метелики непорушно застигли на квітах, мов одинокі пелюстинки». «печера й справді була суха і простора. вони пройшли її всю і опинилися на галявині, котра буяла соковитою зеленню. довкола пурхали метелики і кольорові мушки. - рай, та й годі, - зрадів дракон. - повік вам буду вдячний. - ? - ще й як! а то сидиш цілими днями в печері - світа білого не бачиш. уже й верзтися почина казна-що. а тут є де розгулятися. посеред галявини світилося голубе око озерця. дракон тішився, як мала дитина, обнюхував квіти, занурював голову в воду і задоволено пирхав. потім ліг на траву, випростав лапи й з хрускотом потягся». название мicце для дракона
Джерело: http://dovidka.biz.ua/bogdan-lepkiy-mishka-harakteristika/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Аналіз вірша Тема: Звернення Т. Шевченка до своїх дум із сподіванням і вірою у вільне життя співвітчизників.
Ідея: Тільки впевненість у щасливе життя, наполегливість до змінити соціальний устрій; засудження слабкості, поневірянь, байдужості, що роблять людину рабом.
Основна думка: Думка про нещасливу долю свого народу не залишає поета протягом усього часу перебування на солдатчині.
Жанр: Громадянська лірика. Художні особливості твору.
• Звертання: «думи мої», «мої голуб'ята», «мої любі».
• Епітети: «думи мої єдині», «лиха година», «тихими речами».
• Порівняння: «привітаю, як діток». Поезія Тараса Григоровича «Думи мої, думи мої...» і була написана у 1847 році під час його перебування в Орській кріпості. У цій поезії автор вболіває за важку долю, злиденне життя кріпаків, їхнє безправне становище, пригніченість України.