2. На місці крапок вставте пропущене слово: "Десь там, біля тих гір, чув од людей Климко, було велике місто..."
3. Кого зображено таким чином у творі: "Сивий, вусатий і кругло-товстий, в широких смугастих штанях, у довгій, ледь не до колін, синій косоворотці, підперезаний крученим шовковим поясом з білими китицями. На ногах у нього були величезні жовті черевики"?
4. Скільки картоплин Климкові вдалося накопати в полі?
5. Яким чином Зульфатові вдалося вигнати всіх щурів з Климкового притулку?
6. Як повів себе Зульфат, коли відчув зневажливе ставлення "похмурого бороданя на возі" до вчительки?
7. Як відреагувала Наталя Миколаївна на за хлопців перейти до них жити?
8. Що запропонував Зульфат узяти Климкові в далеку дорогу?
9. Що безногий швець узяв з Климка за тапочки?
10. Чому Климко не захотів залишитися назавжди в тітки Марини?
11. Для чого Климко розводив молоко водою?
12. Упізнайте героя твору: "І тут Климко побачив, що від переїзду назустріч йому біжить якийсь чоловік - босий, у солдатському галіфе, з розв'язаними поворозками і в гімнастерці без реміняки".
У 1887 р. І. Франко видав збірку «З вершин і низин». Збірка містить 7 розділів, замість прологу її відкриває програмний вірш «Гімн». Автор створив високохудожній образ «вічного революціонера», що символізує вічний дух неспокою та прагнення свободи, рух уперед, до нового щасливого життя.
Дух, що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю…
Ідея незламності бажання й пошуків волі і правди, невпинного зростання визвольного руху в рядках вірша підсилена анафорою «ні». Франко глибоко був переконаний, що реакційні сили неспроможні спинити революційного народу, який прагне знищити будь-яку експлуатацію і перебудувати світ на основі соціальної справедливості:
Ні попівські тортури,
Ні тюремні царські мури,
Ані війська муштровані,
Ні гармати лаштовані,
Ні шпіонське ремесло
В гріб його ще не звело.
Тематичною новизною твору стає психологічний та патріотичний драматизм, пафосна напруженість, які вдало поєднуються з логікою, строгістю думок. Саме таке поєднання здається найбільш вдалим для проголошення нових задач, нових демократичних ідей.
Велику роль надавав поет агітаторському слову — рушійній силі в зростанні самоусвідомлення українців як нації. І цей дужий рух передається у вірші низкою дієслів руху — рве, розповився, простується, спішить.
Завершується твір пафосним розгорнутим риторичним запитанням, яке й містить відповідь, сповнену віри й оптимізму. Світлі часи, день свободи неодмінно прийде на Україну.
І де в світі тая сила,
Щоб в бігу її спинила,
Щоб згасила, мов огень,
Розвидняющийся день?
«Гімн» є кращим зразком політичної лірики, пройнятою мотивами мужності й визвольної боротьби.
Головний герой лірики І. Франка — незламний борець – вічний революціонер. Слово революціонер у цьому вірші вжите автором вперше в українській літературі.
1. Де ночував Климко в дорозі?
2. На місці крапок вставте пропущене слово: "Десь там, біля тих гір, чув од людей Климко, було велике місто..."
3. Кого зображено таким чином у творі: "Сивий, вусатий і кругло-товстий, в широких смугастих штанях, у довгій, ледь не до колін, синій косоворотці, підперезаний крученим шовковим поясом з білими китицями. На ногах у нього були величезні жовті черевики"?
4. Скільки картоплин Климкові вдалося накопати в полі?
5. Яким чином Зульфатові вдалося вигнати всіх щурів з Климкового притулку?
6. Як повів себе Зульфат, коли відчув зневажливе ставлення "похмурого бороданя на возі" до вчительки?
7. Як відреагувала Наталя Миколаївна на за хлопців перейти до них жити?
8. Що запропонував Зульфат узяти Климкові в далеку дорогу?
9. Що безногий швець узяв з Климка за тапочки?
10. Чому Климко не захотів залишитися назавжди в тітки Марини?
11. Для чого Климко розводив молоко водою?
12. Упізнайте героя твору: "І тут Климко побачив, що від переїзду назустріч йому біжить якийсь чоловік - босий, у солдатському галіфе, з розв'язаними поворозками і в гімнастерці без реміняки".
Объяснение:
У 1887 р. І. Франко видав збірку «З вершин і низин». Збірка містить 7 розділів, замість прологу її відкриває програмний вірш «Гімн». Автор створив високохудожній образ «вічного революціонера», що символізує вічний дух неспокою та прагнення свободи, рух уперед, до нового щасливого життя.
Дух, що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю…
Ідея незламності бажання й пошуків волі і правди, невпинного зростання визвольного руху в рядках вірша підсилена анафорою «ні». Франко глибоко був переконаний, що реакційні сили неспроможні спинити революційного народу, який прагне знищити будь-яку експлуатацію і перебудувати світ на основі соціальної справедливості:
Ні попівські тортури,
Ні тюремні царські мури,
Ані війська муштровані,
Ні гармати лаштовані,
Ні шпіонське ремесло
В гріб його ще не звело.
Тематичною новизною твору стає психологічний та патріотичний драматизм, пафосна напруженість, які вдало поєднуються з логікою, строгістю думок. Саме таке поєднання здається найбільш вдалим для проголошення нових задач, нових демократичних ідей.
Велику роль надавав поет агітаторському слову — рушійній силі в зростанні самоусвідомлення українців як нації. І цей дужий рух передається у вірші низкою дієслів руху — рве, розповився, простується, спішить.
Завершується твір пафосним розгорнутим риторичним запитанням, яке й містить відповідь, сповнену віри й оптимізму. Світлі часи, день свободи неодмінно прийде на Україну.
І де в світі тая сила,
Щоб в бігу її спинила,
Щоб згасила, мов огень,
Розвидняющийся день?
«Гімн» є кращим зразком політичної лірики, пройнятою мотивами мужності й визвольної боротьби.
Головний герой лірики І. Франка — незламний борець – вічний революціонер. Слово революціонер у цьому вірші вжите автором вперше в українській літературі.