живучи серед козаків , іван підкова видавав себе за брата молдавського господаря іоана iii воде хороброго , який очолював національно -визвольний рух і убитого турками. є версія , що він проїзходіт з роду баторі , втік до козаків , рятуючись від сімейних інтриг. коли чутки про це дійшли до молдаван , незадоволених своїм воєводою петром vi кривим , вони спорядили в 1577 році посольство до івану підкові і просили його зайняти престол.за сприяння загону козацького гетьмана якова шаха з 600 козаків , і свого загону , в який входили і молдавани , підкова вторгся в молдавію і скинув з престолу петра кульгавого . івана підкову підтримали народні маси. наприкінці листопада 1577 він зайняв столицю молдавії ясси і проголосив себе господарем .утриматися в молдавії підкові вдалося , однак , не більше двох місяців. воєвода петро , зібравши свіже військо , рушив до ясс , щоб повернути втрачений престол , але був вдруге розбитий підковою . тоді стефан баторій , король польський , написав своєму братові , трансільванського воєводи христофору , щоб той надав петру хрому.на початку 1578 іван підкова , бачачи , що йому не втриматися на престолі , вирішив залишити молдавію і хотів пробратися до запорозьких козаків ; але брацлавському воєводі вдалося умовити підкову відправитися до варшави , щоб виправдатися перед баторієм . король , однак , на догоду туркам уклав підкову під варту і наказав стратити його у львові на площі ринок , в червні 1578 .16 червня 1578 його вивели на площу ринок у львові . після оголошення вироку козаку надали останнє слово . « мене на смерть , хоча в своєму житті я не вчинив нічого такого , за що заслужив би такого кінця . я знаю одне: я завжди боровся мужньо і як чесний лицар проти ворогів християнства і завжди діяв на добро та користь своєї батьківщини , і було в мене єдине бажання - бути їй опорою і захистом проти невірних » , - звертався підкова до присутніх. при цьому він просив урядників не страчувати його товаришів. випивши склянку вина , передану вірними побратимами , підкова попросив їх принести килимок. ставши на коліна , іван прочитав молитву і перехрестився . і тільки після цього славному козакові знесли голову.івана поховали в православній успенській церкві [ 1]. однак козаки викрали його тіло , перевезли до канева й поховали в одному з православних монастирів під чернечою горою.страта івана підкови й перетворила його на народного героя. про нього складали численні перекази , думи та пісні . він став героєм романтичної поеми тараса шевченка « іван підкова» ( 1839)було колись - в україніревілі гарматій ; було колись - запорожцівмілі панувати цих рядків поета залишається додати тільки те , що козаки свого часу «панували » не лише на україні , але , хоч і не дуже вдало , і за її межами.румунський письменник михайло садовяну присвятив повість « нікоаре поткоаве » (1952 ) та кількох козацьких . пам'ятники іванові підкові встановлено у львові та черкасах [ 2].
У вірші три строфи, написані п’ятистопним ямбом з використанням перехресного римування. Пейзажних елементів у поезії набагато, їх становить тільки перший рядок – «Осінній день березами почавсь», але цей мальовничий зачин налаштовує реципієнта на мінорний осінній лад, створює 5 настрій, який прагне передати поетеса. Метафоричні рядки («Різьбить печаль свої дереворити», «Свій будень серця будемо творити») додають твору необхідної чуттєвої тональності. Враження таємничості та неможливості вимовити словами те, що переповнює душу ліричного «я», додає незвичайне римування, спричинене наявністю рефрену. Ліна Костенко римує рядки наступним чином: 1 строфа: а б а б, 2 строфа: в б в б, 3 строфа: г б г б. За місцем ритмічного акценту (наголосу) в суголосних словах цей вірш можна класифікувати як такий, в якому чергуються окситонні (чоловічі) та парокситонні (жіночі) рими. І, як часто буває у Ліни Костенко, наприкінці поезії – її «сила», її емоційно-змістовий центр, що несе основне навантаження. Це чудові та щирі жіночі слова ніжності, вимовлені з інтонаційною виразністю: «Я Вас люблю, о як я Вас люблю!». Особливістю тут є звертання до коханого на «Ви», саме таке, з великої літери
живучи серед козаків , іван підкова видавав себе за брата молдавського господаря іоана iii воде хороброго , який очолював національно -визвольний рух і убитого турками. є версія , що він проїзходіт з роду баторі , втік до козаків , рятуючись від сімейних інтриг. коли чутки про це дійшли до молдаван , незадоволених своїм воєводою петром vi кривим , вони спорядили в 1577 році посольство до івану підкові і просили його зайняти престол.за сприяння загону козацького гетьмана якова шаха з 600 козаків , і свого загону , в який входили і молдавани , підкова вторгся в молдавію і скинув з престолу петра кульгавого . івана підкову підтримали народні маси. наприкінці листопада 1577 він зайняв столицю молдавії ясси і проголосив себе господарем .утриматися в молдавії підкові вдалося , однак , не більше двох місяців. воєвода петро , зібравши свіже військо , рушив до ясс , щоб повернути втрачений престол , але був вдруге розбитий підковою . тоді стефан баторій , король польський , написав своєму братові , трансільванського воєводи христофору , щоб той надав петру хрому.на початку 1578 іван підкова , бачачи , що йому не втриматися на престолі , вирішив залишити молдавію і хотів пробратися до запорозьких козаків ; але брацлавському воєводі вдалося умовити підкову відправитися до варшави , щоб виправдатися перед баторієм . король , однак , на догоду туркам уклав підкову під варту і наказав стратити його у львові на площі ринок , в червні 1578 .16 червня 1578 його вивели на площу ринок у львові . після оголошення вироку козаку надали останнє слово . « мене на смерть , хоча в своєму житті я не вчинив нічого такого , за що заслужив би такого кінця . я знаю одне: я завжди боровся мужньо і як чесний лицар проти ворогів християнства і завжди діяв на добро та користь своєї батьківщини , і було в мене єдине бажання - бути їй опорою і захистом проти невірних » , - звертався підкова до присутніх. при цьому він просив урядників не страчувати його товаришів. випивши склянку вина , передану вірними побратимами , підкова попросив їх принести килимок. ставши на коліна , іван прочитав молитву і перехрестився . і тільки після цього славному козакові знесли голову.івана поховали в православній успенській церкві [ 1]. однак козаки викрали його тіло , перевезли до канева й поховали в одному з православних монастирів під чернечою горою.страта івана підкови й перетворила його на народного героя. про нього складали численні перекази , думи та пісні . він став героєм романтичної поеми тараса шевченка « іван підкова» ( 1839)було колись - в україніревілі гарматій ; було колись - запорожцівмілі панувати цих рядків поета залишається додати тільки те , що козаки свого часу «панували » не лише на україні , але , хоч і не дуже вдало , і за її межами.румунський письменник михайло садовяну присвятив повість « нікоаре поткоаве » (1952 ) та кількох козацьких . пам'ятники іванові підкові встановлено у львові та черкасах [ 2].
подробнее - на -
У вірші три строфи, написані п’ятистопним ямбом з використанням перехресного римування. Пейзажних елементів у поезії набагато, їх становить тільки перший рядок – «Осінній день березами почавсь», але цей мальовничий зачин налаштовує реципієнта на мінорний осінній лад, створює 5 настрій, який прагне передати поетеса. Метафоричні рядки («Різьбить печаль свої дереворити», «Свій будень серця будемо творити») додають твору необхідної чуттєвої тональності. Враження таємничості та неможливості вимовити словами те, що переповнює душу ліричного «я», додає незвичайне римування, спричинене наявністю рефрену. Ліна Костенко римує рядки наступним чином: 1 строфа: а б а б, 2 строфа: в б в б, 3 строфа: г б г б. За місцем ритмічного акценту (наголосу) в суголосних словах цей вірш можна класифікувати як такий, в якому чергуються окситонні (чоловічі) та парокситонні (жіночі) рими. І, як часто буває у Ліни Костенко, наприкінці поезії – її «сила», її емоційно-змістовий центр, що несе основне навантаження. Це чудові та щирі жіночі слова ніжності, вимовлені з інтонаційною виразністю: «Я Вас люблю, о як я Вас люблю!». Особливістю тут є звертання до коханого на «Ви», саме таке, з великої літери