"дракон ще був зовсім молодий. минуло вісім років, відколи він вилупився з яйця, що пролежало, може, із сотню літ у печері. не було кому заопікуватися ним та навчити драконячого способу життя, бідолаха навіть не знав, чим повинен харчуватися, і їв собі травичку, листячко, різні там ягідки, дикі яблука й груші.» «але до того веду, що цей дракон якийсь дуже дивний. ні на кого не нападає, нікого не вбиває. а найбільше, що мене здивувало, — вигляд його печери». «яке щастя мати друзів і могти для них пожертвувати життям! воістину це дозволено тільки людям! »
