Мирослава - дочка боярина Тугара Вовка, іі матір померла, коли дівча лише народилося, тому Мирославу виховувала проста селянка, що привчила її до праці, а таке вселила в її серце почуття патріотизму та справедливості. Мирослава нічого не підозрівала про темні справи свого батька, бо звикла поважати, любити людей, відноситись до них з повагою та довіряти їм. Дізнавшись що батько її зрадник, героїня відмовилася від нього,але все ж таки вона хоче повернути батька "на шлях істинний" але це їй не вдається, тож вона дуже хвилюється. Вона добра, але дуже хоробра, відважна, єдина з жінок пішла ловити дикого звіра. Потрапивши в барлогу ведмедя, не почула ні страху ні хвилювання. Сміливо боролася з ведмедицею і з до Максима Беркута вбила її.
Дізнавшись що батько її зрадник, героїня відмовилася від нього,але все ж таки вона хоче повернути батька "на шлях істинний" але це їй не вдається, тож вона дуже хвилюється.
Вона добра, але дуже хоробра, відважна, єдина з жінок пішла ловити дикого звіра. Потрапивши в барлогу ведмедя, не почула ні страху ні хвилювання. Сміливо боролася з ведмедицею і з до Максима Беркута вбила її.