Щоб обрати "свою" книжку, для початку слід оприділитися з жанром. Подумайте, що вам більше до вподоби: фантастичні пригоди, розслідування злочинів, романтичні історії чи просто короткі оповідки. Після того, як ви виберете жанр, можете піти в бібліотеку і запитати поради в бібліотекаря, попросити до в друга, або скористатись інтернетом. Книжку потрібно вибирати з приємними ілюстраціями та комфортним шрифтом.
Головне пам"ятати, що читання не має бути примусовим, адже якщо воно не приносить задоволення, то й великої користі від нього не буде. Тож якщо вам не подобається книжка, краще одразу перестаньте її читати і спробуйте знайти іншу.
Звичаї, традиції українського народу. Повість «Гуси-лебеді летять» Михайла Стельмаха про власне дитинство. Це спогади про все, що було відчуто і пережито в ранні літа, пам’ять про рідних і односельців, про події, які пройшли колись перед очима. Звичаї та традиції українського народу письменник зображує так, як він їх побачив, запам’ятав, зрозумів.
Мені дуже сподобалася повість Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять», бо в ній змальований казковий світ, народна мудрість, споконвічні цінності мого народу. Культ матері, праці, рідного слова відкривається перед маленьким героєм твору. Відчувається у письменника глибока пошана до українських обрядів, звичаїв і ритуалів: з любов’ю ставляться селяни до землі, роботи з нею, до дерев, з якими розмовляють, як із живими. Тут і вишивані рушники, і калина, і повага до хліба. Всі ці закони життя вироблені упродовж багатьох сторіч.
Змальовані у творі традиції і звичаї — це ті неписані закони, якими люди керуються в найменших щоденних і найбільших загальнонаціональних справах. Це те, що об’єднує окремих людей в один народ, в одну націю. Вони складалися упродовж усього довгого життя і розвитку кожного народу. В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом.
Українські традиції ввійшли в наше життя, і тепер ми собі не уявляємо Різдва без куті, Великодня — без паски і писанки. А обряд Святої вечері символічно об’єднує всіх людей, що належать до одного роду, однієї нації.
Відповідь:
Щоб обрати "свою" книжку, для початку слід оприділитися з жанром. Подумайте, що вам більше до вподоби: фантастичні пригоди, розслідування злочинів, романтичні історії чи просто короткі оповідки. Після того, як ви виберете жанр, можете піти в бібліотеку і запитати поради в бібліотекаря, попросити до в друга, або скористатись інтернетом. Книжку потрібно вибирати з приємними ілюстраціями та комфортним шрифтом.
Головне пам"ятати, що читання не має бути примусовим, адже якщо воно не приносить задоволення, то й великої користі від нього не буде. Тож якщо вам не подобається книжка, краще одразу перестаньте її читати і спробуйте знайти іншу.
Пояснення:
Звичаї, традиції українського народу. Повість «Гуси-лебеді летять» Михайла Стельмаха про власне дитинство. Це спогади про все, що було відчуто і пережито в ранні літа, пам’ять про рідних і односельців, про події, які пройшли колись перед очима. Звичаї та традиції українського народу письменник зображує так, як він їх побачив, запам’ятав, зрозумів.
Мені дуже сподобалася повість Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять», бо в ній змальований казковий світ, народна мудрість, споконвічні цінності мого народу. Культ матері, праці, рідного слова відкривається перед маленьким героєм твору. Відчувається у письменника глибока пошана до українських обрядів, звичаїв і ритуалів: з любов’ю ставляться селяни до землі, роботи з нею, до дерев, з якими розмовляють, як із живими. Тут і вишивані рушники, і калина, і повага до хліба. Всі ці закони життя вироблені упродовж багатьох сторіч.
Змальовані у творі традиції і звичаї — це ті неписані закони, якими люди керуються в найменших щоденних і найбільших загальнонаціональних справах. Це те, що об’єднує окремих людей в один народ, в одну націю. Вони складалися упродовж усього довгого життя і розвитку кожного народу. В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом.
Українські традиції ввійшли в наше життя, і тепер ми собі не уявляємо Різдва без куті, Великодня — без паски і писанки. А обряд Святої вечері символічно об’єднує всіх людей, що належать до одного роду, однієї нації.