У творі Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля» зображується образ звичайного трудового чоловіка Мартина Борулі та його сім’ї. Але чомусь голова сім’ї раптом переоцінив свої життєві цінності і захотів не просто жити, як звичайна та нормальні людина із села, а отримати статус дворянина. Звичайно, дворянський статус є несумісним зі статусом звичайного мужика, тому Мартин Боруля намагався змінити своє життя кардинально. Наприклад, він спав зранку довше, намагався менше працювати, хоч і не дуже комфортно себе відчував в такій ситуації. Звичайний, хоч і заможний чоловік із села намагався бути аристократом. Але до чого могло призвести прагнення бути не таким, як твої батьки та прадіди? Які суперечності в житті все це може викликати? Більш того, Мартин Боруля намагався змінити не тільки себе особисто, але і свою сім’ю. Наприклад, дочку він хотів видати заміж за когось надто освіченого родом із міста, навіть направив туди свого сина, щоб він знайшов сестрі такого нареченого. Дружині своїй він забороняв багато поратися по хаті. Все це жодним чином не покращує життя членів родини Мартина Боруля, а лишень викликає в них подив, нерозуміння та деяку пригніченість. Хіба може такий стан речей зробити життя цих людей кращим? Напевно, що ні. Але зі стороні все це виглядає просто смішно та може таким чином розвеселити читачів.
Перше, що прийшло у голову)) Розповідь про букву Я Жила була буква Я. І всюди її дражнили. Усі сміялися, що буква Я найпотворнішаАле це виявилося не таким. Буква Я була найвитончішою, та ніколи не зазнавалася як інші букви. Вона поставила усі букви на місцяя, а сама взяла на себе провину усіх букв. Тому так почали і казати - Я - остання буква в алфавіті. За що теперь буква Я не ображається на різних егоїстичних людей та готова носити своє Ім"я заради того, щоб вони змогли виправитися.
