Порівняльна характеристика Федьком і Толі. В оповіданні «Федько-халамидник» письменник розповідає про двох хлопчиків-однолітків. Федя - син бідного робітника, а Толя - дитина з багатої сім'ї. Федя був чесним, ніколи не брехав, але був великим бешкетників, заважав хлопцям грати, шкодив їм. Толя ж був тихим і спокійним, ніколи не хуліганив. Федя, відчайдушний і сміливий, не побоявся по крижинах перебратися з одного берега на інший. Толя, честь-любив, захотів теж похвалитися перед хлопцями. Федя не байдужий до чужого нещастя, він благородний, готовий прийти на виручку. Толя підлий і брехливий. Він навіть не подякував Федьку за те, що той врятував його від смерті. Толя черствий і байдужий до нещастя інших людей. Він зміг безтурботно гратися в той час, коли на кладовищі ховали його рятівника.
Дощ як явище природи оспівується у віршах поетів світу по-різному. У Василя Голобородька дощ особливий: із зеленим волоссям, у яке вплетений ліричний герой, дорога, хата, річка, череда корів. Дощ ллється, як із відра. Але то не страшно: скоро все минеться, знову буде тепло, бо хтось набігається, хтось напасеться, а когось завжди чекає тепла хата.
Багатьом цей вірш здасться дивним, але поезія тим і гарна, що вона ні на що не схожа, що вона неповторна і дає простір для думок, мрій та уяви кожному читачеві.
Порівняльна характеристика Федьком і Толі. В оповіданні «Федько-халамидник» письменник розповідає про двох хлопчиків-однолітків. Федя - син бідного робітника, а Толя - дитина з багатої сім'ї. Федя був чесним, ніколи не брехав, але був великим бешкетників, заважав хлопцям грати, шкодив їм. Толя ж був тихим і спокійним, ніколи не хуліганив. Федя, відчайдушний і сміливий, не побоявся по крижинах перебратися з одного берега на інший. Толя, честь-любив, захотів теж похвалитися перед хлопцями. Федя не байдужий до чужого нещастя, він благородний, готовий прийти на виручку. Толя підлий і брехливий. Він навіть не подякував Федьку за те, що той врятував його від смерті. Толя черствий і байдужий до нещастя інших людей. Він зміг безтурботно гратися в той час, коли на кладовищі ховали його рятівника.
Дощ як явище природи оспівується у віршах поетів світу по-різному. У Василя Голобородька дощ особливий: із зеленим волоссям, у яке вплетений ліричний герой, дорога, хата, річка, череда корів. Дощ ллється, як із відра. Але то не страшно: скоро все минеться, знову буде тепло, бо хтось набігається, хтось напасеться, а когось завжди чекає тепла хата.
Багатьом цей вірш здасться дивним, але поезія тим і гарна, що вона ні на що не схожа, що вона неповторна і дає простір для думок, мрій та уяви кожному читачеві.