Як бути струнким Кожна людина хоче мати чудову фігуру, а особливо дівчата. Ми самі вибираємо якими нам бути. Щоб бути струнким потрібно слідкувати за фігурой, займатися спортом і вживати корисну їжу. Потрібно обов'язково слідкувати за своїм здоров'ям, бо все в нашому організмі взаємозв'язано. І взагілі не всім подобаються стрункі люди. І як кажуть люди після 18:00 не їсти, щоб не набирати лишнню вагу. Але кожна людина повина знати, що краще для неї, а що ні
Я вважаю, що всі люди різні і мають право мислити так, як вони вважають за потрібне. Але на моє переконання, оптимістам набагато простіше досягати своїх цілей і долати життєві перешкоди. У той час, як песиміст закриється у собі після чергової невдачі, то оптиміст усвідомить свою помилку та буде рухатися далі до своєї мети, я так вважаю, тому що неодноразово стикався зі схожими ситуаціями, і переможцями з них завжди виходили оптимісти.
По-перше, яскравим прикладом саме такого розуміння для мене є Тарас Шевченко, який виріс у дуже непростий час, проте він був впевненим, що колись Україна розквітне, та прикладав для цього колосальні зусилля.
По-друге, у зв'язку з порушеною проблемою хочеться згадати головного героя твору братів Рудченків "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" а саме Чіпку, який з самого дитинства був песимістом, такий іб мислення не привів його ні до чого хорошого, а можливо і був причиною усіх скоєних ним злочинів.
Отже, висновком моїх міркувань стане така думка: оптимістам живеться комфортніше та простіше, але це особистий вибір кожного.
Як бути струнким
Кожна людина хоче мати чудову фігуру, а особливо дівчата. Ми самі вибираємо якими нам бути. Щоб бути струнким потрібно слідкувати за фігурой, займатися спортом і вживати корисну їжу. Потрібно обов'язково слідкувати за своїм здоров'ям, бо все в нашому організмі взаємозв'язано. І взагілі не всім подобаються стрункі люди. І як кажуть люди після 18:00 не їсти, щоб не набирати лишнню вагу. Але кожна людина повина знати, що краще для неї, а що ні
Я вважаю, що всі люди різні і мають право мислити так, як вони вважають за потрібне. Але на моє переконання, оптимістам набагато простіше досягати своїх цілей і долати життєві перешкоди. У той час, як песиміст закриється у собі після чергової невдачі, то оптиміст усвідомить свою помилку та буде рухатися далі до своєї мети, я так вважаю, тому що неодноразово стикався зі схожими ситуаціями, і переможцями з них завжди виходили оптимісти.
По-перше, яскравим прикладом саме такого розуміння для мене є Тарас Шевченко, який виріс у дуже непростий час, проте він був впевненим, що колись Україна розквітне, та прикладав для цього колосальні зусилля.
По-друге, у зв'язку з порушеною проблемою хочеться згадати головного героя твору братів Рудченків "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" а саме Чіпку, який з самого дитинства був песимістом, такий іб мислення не привів його ні до чого хорошого, а можливо і був причиною усіх скоєних ним злочинів.
Отже, висновком моїх міркувань стане така думка: оптимістам живеться комфортніше та простіше, але це особистий вибір кожного.