Чарли и шоколадна фабрика
— Скажіть, де і коли відбуваються події?
— У яких художніх світах відбуваються зображені події? (Реальний та фантастичний.)
— Доведіть, що фабрика Віллі Вонки належить до фантастичного світу . Чи перестала фабрика бути частиною реального світу? (Фабрика не перестала бути частиною реального світу. З неї постійно в реальність потрапляють тонни шоколаду та інших кондитерських винаходів Віллі Вонки. Вона лише закрита для входу в неї людей із реального життя.)
— Який із світів, по-вашому, є комфортнішим для Чарлі Бакета? Чому?
— Чи можна вважати світ шоколадної фабрики ідеальним та щасливим? Якщо так, то для кого й чому? Якщо ні, то для кого й чому?
— Спробуйте уявити себе на місці Віллі Вонки, який проводить екскурсію шоколадною фабрикою. Що ви розказали й показали б екскурсантам?
— Наведіть приклади зв'язку фантастичного і реального світів у творі. Яку роль ці зв'язки виконують у здійсненні авторського задуму? (Сама фабрика є втіленим плодом фантазій реального хлопчика-мрійника Віллі Вонки. З фабрики Віллі Вонки можна потрапити у реальний світ через сміттєпровід. Межею між світом реальним та світом фантастичним є ворота фабрики Віллі Вонки.)
— Як ставиться до фантастичного світу шоколадної фабрики кожен із володарів «щасливого білета» та їхні батьки? Чому тільки Чарлі Бакет у всьому прислухається до порад Віллі Вонки? Що, по-вашому, заважає іншим героям насолодитись побаче
— З якою метою, по-вашому, автор перетинає реальний та фантастичний світи у своїй повісті-казці? Для кого з героїв твору це має найбільше значення? (Перетин художніх світів повісті- казки «Чарлі і шоколадна фабрика» має важливе значення для двох головних героїв - Чарлі та Віллі Вонки. Завдяки мандрівці до шоколадної фабрики автор перевіряє істинні життєві цінності та змінює на краще життя героїв - родина Чарлі Бакета перестає бідувати, а самотній багатій Віллі Вонка отримує щастя родинного тепла.
Поема «Мойсей» – одна з вершин творчості І. Франка. У ній на основі біблійного сюжету показано шлях нації до незалежності, непрості взаємини пророка i народу. Ми охоче до тобі осягнути цей глибокий філософський твір!
Хоч поема філософська і має глибокий зміст, хвилюватися нема причин Прочитавши цю статтю, ти зрозумієш тему та ідею поеми “Мойсей”, познайомишся з персонажами твору, отримаєш уявлення про його композицію та сюжет. А скорочений переказ взагалі поставить усі крапки над “і” у розумінні твору.
Якщо маєш вільну годину, радимо перечитати повний текст поеми або прослухати аудіокнигу. Римування твору сприяє легкому читанню і сприйманню на слух.
Объяснение:
Твір розміщено в твори з української літератури від Tvir в Пятница 4 сентября
Війна несе горе всім. Кров, біль, страждання випали на долю дорослих, які зі зброєю в руках пішли на фронт. Та як почувалися діти і підлітки, багато з яких залишилися без піклування старших, без даху над головою, перед щоденною смертельною небезпекою? На собі, своїй долі відчув чорний подих смерті і Григір Тютюнник. Пізніше, ставши письменником, він не зміг не описати тих страхіть, які випали на долю покоління. Розповідь про дітей війни — основна тема його творчості, зокрема повісті «Климко».
Головний герой, як і сам письменник, залишився сиротою, виховувався у дядька, доки той не загинув від німецької бомби. Вже з початку повісті ми бачимо, що хлопчик серйозний, відповідальний. А зі смертю дядька йому і зовсім довелося покладатись тільки на себе. І Климко, і його друг Зульфат — чуйні, чутливі до чужого горя. Самі беззахисні, вони прихистили у себе свою вчительку з її немовлям. Зрозумівши, що запасів на зиму обмаль, Климко вирішив іти у Слов’янськ по сіль, на яку можна було наміняти харчів. Подорож далека й безпечна, але Клим-ко готовий терпіти холод і голод заради Зульфата, заради Наталії Миколаївни і її дитинчати. Взаємодо характерна риса майже всіх героїв оповідання. На перший погляд безпорадна людина у трагічній ситуації знаходить сили і можливість до ншій: хлопці допомагають вчительці, старий безногий швець разом з голодним Климком рятують молоденьку дівчину від облави, чужа жінка доглядає хворого Климка і навіть за залишитися жити у неї. Біда зближує, згуртовує людей, виявляє глибини людської душі: доброту, порядність одних і жорстокість та підлість інших.
Фінал оповідання — трагічний. Климко загинув від фашистської кулі уже біля самого дома, а «з пробитого мішка тоненькою цівкою потекла на дорогу сіль».
Ця повість страшна своєю правдою про війну і красивою правдою про благородних людей. Схиляючи голову перед пам’яттю дітей, що загинули на війні, ми маємо докласти всіх зусиль, аби не опалював вогонь війни душі дітей.