Будь ласка
О, не журися за тіло!
Ясним, вогнем засвітилось воно,
чистим, палючим, як добре вино,
вільними іскрами вгору злетіло.
Легкий, пухкий попілець
ляже, вернувшися, в рідну землицю, —
стане початком тоді мій кінець.
Монолог мавки “Лісова Пісня” Леся Українка
Будуть приходити люди,
вбогі й багаті, веселі й сумні,
радощі й тугу нестимуть мені,
їм промовляти душа моя буде.
Я обізвуся до них
шелестом тихим вербової гілки,
голосом ніжним тонкої сопілки,
смутними росами з вітів моїх.
Я їм тод ваю
все, що колись ти для мене співав,
ще як напровесні тут вигравав,
мрії збираючи в гаю..
Грай же, коханий, благаю
Порівняння: чистим, палючим, як добре вино;
Епітети: вільними іскрами; Легкий, пухкий попілець;
Антитеза: стане початком тоді мій кінець; вбогі й багаті, веселі й сумні, радощі й тугу нестимуть мені;
Метафори: промовляти душа моя буде;
Я обізвуся до них \ шелестом тихим вербової гілки, \ голосом ніжним тонкої сопілки, \ смутними росами з вітів моїх.
мрії збираючи в гаю.
Риторичне звертання: Грай же, коханий, благаю.