«Берегиня»Друзяка В’ячеслав Михайлович Під різдво у печі напекла пирогів, Що чекають в холодній світлиці. Наварила куті, запасла чорнослив, подарунками вкрита полиця.
Вигляда без кінця все своїх діточок - Ті блукають у пошуках щастя...
Без її казочок підростає внучок,
Бо ж навідує бабцю не часто.
В мами мудра, ясна й молода голова, Серце - сонечко, руки - проміння. Материнські прості, наче зерно, слова І поради надійні, безцінні.
Доки мати жива - не страшна самота: Все лихе від душі відступає.
То її доброта материнська свята Перепони й напасті долає.
Рідна ненька, мов бджілка, газдує одна. Мов земля, щедра й лагідна мати. Оберіг і продовження роду вона,
Не посмійно про це забувати.
Берегиння життя, берегиня житла, Захисниця сімейного роду.
Берегиня добра, щастя миру й тепла, Берегиння Землі і Народу!
Якир тут літературний рід,жанр,вид лірики ,провідний мотив,художні засоби та віршовий розмір
Плі очень

Здавнiх часiв лiтература i, зокрема, поезiя вiдiгравала важливу роль в життi людей. змалку дитина чує колисковi, народнi пiснi, вiршi, якi протягом вiкiв створювали справжнi майстри слова. ми можемо не помiчати цього, але поезiя є весь наш життєвий шлях. саме тому всiх поетiв так хвилює тема призначення поета i поезiï.леся украïнка, украïнська поетеса, вiдома далеко за межами нашоï батькiвщини, в 1893 роцi написала поему "давня казка". хоча цей твiр написаний досить для сприйняття, проблеми, яких торкається авторка, простими не назвеш. у центрi поеми леся украïнка зобразила поета, який у своïх пiснях висловлює найзаповiтнiшi мрiï народу про волю та щастя. простi люди любили й поважали поета: i не був поет самотнiм, - до його малоï хати раз у раз ходила молодь пiснi-слова вислухати. з такоï поваги та любовi народу до спiвця можна зробити висновки, що той був дуже талановитий. а одного разу поет навiть написав серенаду на замовлення лицаря бертольдо, за якоï багач завоював серце своєï коханоï. але не тiльки для бертольдо вiршi поета вiдiгравали велику роль. у них розповiдалося про народне життя, тому весь народ запам'ятовував та повторював цi вiршi.

Жанр: гумористичне оповідання з елементами фантастики. тема «скарб»: зображення щасливої долі павлуся лежня, який протягом свого життя був ледачим і в той же час байдужим до всього. ідея «скарб»: засудження заздрості, підступництва тих, хто зазіхає на чуже майно, ледачого, паразитичного життя. основна думка «скарб»: а) «…той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує бога за те, що він йому послав…»; б) «не той тільки щасливий, що натріскається і виспиться, а той, що й другого нагодує і заспокоїть, бо у такого і душа буде не голодна».