"Білий кінь Шептало"
1.Держава в образі колгоспної бригади.
Як вона побудована? На чому тримається? Чи забезпечує добробут коней-громадян?
2.Влада в образі Степана.
У чому ж сила цього маленького вульгарного чоловічка? Без якого атрибута ми не можемо уявити Степана?
Чому Степан по-особливому ставився до Шептала:він його любив чи боявся? Як влада ставиться до народу?
зробіть висновок.
З. Народ в образі коней.
Як народ сприймає такі умови свого життя, роботи? Чому Шептало зневажає інших коней? Чи має Він рацію все по тексту В. Дрозда"Бiлий кiнь Шептало"⚠️​

Повість Івана Франка-Захар Беркут навчає нас бути сміливими і виражати свою особисту думку так як Мирослава.Адже вона не побоялася того що Тугар Вовк був проти того щоб його донька одружувалася з Максимом Беркутом,і вона проти його волі була з Максимм.Образ Захара Беркута вчить нас того що потрібно зважати на інших а не діяти лише те що сам задумав.Це він показав тим що хоча громада йому і довіряло він робив ті рішення які вподобають усі громадяни.
  А  в загальному ця повість вчить нас замислюватися над своїми вчинками і бути чесними та справедливими.

«Джури козака Швайки» головні герої Пилип Швайка Василь Байлемів Мацик Левко Заярний Володко Кривопичко Лесь Одуд Тиміш Перепічка Штефан Вирвизуб Демко Дурна Сила дід Кібчик Всі ці козаки задерикуваті й гордовиті, але дружні й щирі, віддані й відкриті, прагнуть не здійснювати подви­гів, а бути на своєму місці, при ділі, «що в тебе Богом закладено, віддати добрим людям» Одним із головних образів повісті є й Демко Дурна Сила, напрочуд сильний фізично та не надто метикуватий онук діда Кібчика. Демкова доля – це приклад того, що сили доброї людини можуть бути витрачені на марне та зле через її недосвідченість, і водночас вона за­свідчує глибоку людяність і справедливість на­ших пращурів. Серед персонажів твору є й улюблені пись менником типи дідів-мудрагелів. Основу характеру діда Кібчика становить внутрішня потреба жити задля ближніх, передати набутий за довге життя досвід і мудрість. Його давній товариш волхв Кудьма, котрий «голова всьому», перед ким кожен із героїв, «як пташка на долоні», прихований і відсторонений від активних дій. Кудьма – таємний вихователь вовків, наділений Божим даром, книжник і ці­литель, який знає таємниці минулого й май­бутнього, людської душі й людської історії. Він причетний до всього, що діється, й водночас не діє ніде, бо кожен має сам обирати й вибудову­ вати свою долю. Та саме життя волхва Кудьми автор ставить за приклад як своїм героям, так і читачам: «Гарне життя прожив. Важке й чи­ сте. Може спокійно дивитися в очі пращурам своїм