Аналіз вірша(про що ві 5-7) ще назва є, а річки вже немає. усохли верби, вижовкли рови, і дика качка тоскно обминає рудиментарні залишки багви. і тільки степ, і тільки спека, спека, і озерянин проблиски скупі. і той у небі зморений лелека, і те гніздо лелече на стовпі. куди ти ділась, річенько? воскресни! у берегів потріскались вуста. барвистих лук не знають твої весни, і світить спека ребрами моста. стоять мости над мертвими річками. лелека зробить декілька кругів. очерети із чорними свічками ідуть уздовж колишніх берегі
Відповідь:
Пояснення:
Тарас Шевченко в моєму житті займає таке ж важливе місце, як і у всій історії України. Він – видатний письменник, важлива людина з точки зору становлення української держави. Однак особисто для мене, в моєму розумінні, він зробив ще одну дуже важливу річ – він показав, наскільки важливий український народ. Не правителі українського народу, не його керівники, а звичайні люди, які населяють нашу країну.
Шевченко показав, що у цих людей так само є звичайні проблеми, нещастя, іноді їм доводиться дуже непросто. Я задумався про те, чи є ці проблеми, перераховані Шевченком, характерними тільки для українців, але не для інших народів. І я зрозумів, що, найімовірніше, так і є. В інших народів свої проблеми, а от Шевченко зміг розповісти нам, українцям, які проблеми є у нас.
Шевченко і його творчість займають важливе місце в моєму житті. Головна причина цього криється в тому, що я українець. Завдяки його творчості я зміг дізнатися багато нового і корисного про свою країну, познайомитися з її звичаями і правилами, дізнатися про те, як українці жили раніше і які проблеми у них були.
Объяснение:
Автор – Ліна Костенко
Жанр – пейзажна лірика
Тема: зображення змін у природі внаслідок дощу, який її оновив і омолодив.
Ідея: уславлення дощу як життєдайної, цілющої сили.
Основна думка: необхідність дощу як головної умови для розвитку природи.
Художні засоби «Дощ полив…»
• Метафори: «дощ полив», «струшується сад», «розсипана квасолька доганяє», «все блищить», дідок блискавки визбирує в траві.
• Порівняння: «струшується сад, як парасолька»; сад як парасолька.
• Епітети: «порожній шлях», «мокрі ниви», день полив’яний, дідок старесенький кропив’яний
Віршовий розмір – хорей
Треба володіти великою фантазією та художньою майстерністю, щоб дощ заблищав новими, полив’яними барвами, щоб побачити, як «дідок кропив’яний» визбирує блискавки в траві, а череда корів удалині здалася розсипаною квасолькою. Прекрасна пейзажна картина Л. Костенко допомагає по-новому побачити звичайні речі, відчути красу кожного дня, навіть дощового.