Аналіз вірша дракона грицька  Розквітають дивні квіти,
розкривають пелюстини, 
а метелики стікають 
по вустах, як сік ожини.
Сни дзвіночків голубіють, 
зазирають у кишені, 
а ти сиплеш їм дукати
у роззявлені їх жмені. 
І ковтаєш сон глибокий, 
подарований навічно, 
І вмираєш разом з ними, 
не питаючись, навіщо.
День минув, і склали крила 
всі метелики на зиму. 
Заховайся й ти в шкарлупку 
і ридай собі за ними.​

Нещодавно я прочитала казку-притчу е. андієвської "говорюща риба". у цій казці розповідається про рибку, яка вміла говорила, але пізніше її "родичі"- риби вигнали на сушу. одного разу і вона познайомилась з ним. він хотів познайомити свою сім'ю із рибкою. але його жінка поьачила цю рибу і подумала шо її чоловік загубив рибу. і зжарила її. він повернувся додому і дізнався що вона його товариша. я зробила такий висновок: не має різниці яку зовнішність має твій товариш а яке ставлення має він до тебе. все..

Мистецтво має багато в вираження: у камені, у фарбах, у звуках, у слові тощо. Кожен його різновид, впливаючи на різні органи чуття, може справляти на людину сильне враження й створювати такі образи, що закарбуються назавжди.

Багато років точаться дискусії щодо того, яке з різновидів мистецтва має найбільшу виражальну силу. Хтось вказує на мистецтво слова, хтось – на живопис, треті називають музику найтоншим, а відтак найвпливовішим на душу людини мистецтвом.

Мені здається, це питання індивідуального смаку, про який, як кажуть,не сперечаються. Безперечним є лише той факт, що мистецтво має якусь загадкову силу та владу над людиною. Причому сила ця поширюється як на автора, творця, так і на “споживача” продуктів творчої діяльності.

Художник не може інколи подивитися на світ очима звичайної людини, як-от герой з новели М. Коцюбинського “Цвіт яблуні”. Він розривається між двома своїми ролями: батька, що зазнав горя через хворобу своєї доньки, й митця, що не може не дивитися на події згасання своєї дитини, як на матеріал для майбутньої повісті.

Часом і слухач не в змозі зупинити дію сил мистецтва. У “Давній казці” Лесі Українки можна побачити, як сила пісні, слова співця допомагають лицареві полонити серце коханої. Згодом ми бачимо, як слово, високе слово пісні, скидає з престолу лицаря, який перетворився на тирана. І таких прикладів безліч.

Вочевидь, наші класики, відчуваючи тонкі порухи людської душі, хотіли показати нам, як може впливати на людину й навіть на цілий народ художник. Дякувати таким прикладам, ми можемо глибше розуміти не лише силу мистецтва, а й цінувати творче в людині.