Права людини як броня – вони захищають нас; вони як правила – говорять нам, як себе поводити; і вони як арбітри – ми можемо до них звертатися. Вони абстрактні – як емоції, і як емоції, вони належать усім й існують, що б навколо не відбувалося.
Вони схожі з природою, тому що їх можна зневажити; та з духом, тому що їх неможливо зруйнувати. Подібно до часу, вони однаково ставляться до всіх нас: багатих і бідних, старих і молодих, білих і чорних, високих і низьких. Вони пропонують нам повагу і вимагають від нас ставитися з повагою до інших. Вони подібні до доброти, правди і справедливості: ми можемо мати розбіжності в думках стосовно їхнього визначення, але ми впізнаємо їх, коли бачимо, що їх порушують.
Жили були чоловік та жінка та не мали вони дітей.От одного дня пішов чоловік ловити рибу.Наловив він раз,другий та на третй тільки одну рибку.А та рибка була не проста а говоряща.Вона каже й старому"Відпусти мене добрий чоловіче та не тільки мене а й моїх друзів і буде в тебе три можливості щоб збулися твої бажання".От подумав чоловік тай пустив риб у море,а та що говорити вміла залишилася тай каже ну загадуй свої бажання.Чотовік той та каже їй хочу щоб моя жінка завагітніла та народила богатиря.Та так і сталося завагітніла його дружина та народила богатиря та назвала його Василій.
Та жили вони довго і щасливо,а Василі ріс собі на потіху іншим.А про тих два бажання що залишилися щоб загадати то старий тільки промовив РИБЦІ"ПЛИВИ МЕНІ БІЛЬШЕ НІЧОГО НЕ ТРЕБА Я ТЕПЕР ДУЖЕ ЩАСЛИВА ЛЮДИНА".
Права людини як броня – вони захищають нас; вони як правила – говорять нам, як себе поводити; і вони як арбітри – ми можемо до них звертатися. Вони абстрактні – як емоції, і як емоції, вони належать усім й існують, що б навколо не відбувалося.
Вони схожі з природою, тому що їх можна зневажити; та з духом, тому що їх неможливо зруйнувати. Подібно до часу, вони однаково ставляться до всіх нас: багатих і бідних, старих і молодих, білих і чорних, високих і низьких. Вони пропонують нам повагу і вимагають від нас ставитися з повагою до інших. Вони подібні до доброти, правди і справедливості: ми можемо мати розбіжності в думках стосовно їхнього визначення, але ми впізнаємо їх, коли бачимо, що їх порушують.
Объяснение:
Жили були чоловік та жінка та не мали вони дітей.От одного дня пішов чоловік ловити рибу.Наловив він раз,другий та на третй тільки одну рибку.А та рибка була не проста а говоряща.Вона каже й старому"Відпусти мене добрий чоловіче та не тільки мене а й моїх друзів і буде в тебе три можливості щоб збулися твої бажання".От подумав чоловік тай пустив риб у море,а та що говорити вміла залишилася тай каже ну загадуй свої бажання.Чотовік той та каже їй хочу щоб моя жінка завагітніла та народила богатиря.Та так і сталося завагітніла його дружина та народила богатиря та назвала його Василій.
Та жили вони довго і щасливо,а Василі ріс собі на потіху іншим.А про тих два бажання що залишилися щоб загадати то старий тільки промовив РИБЦІ"ПЛИВИ МЕНІ БІЛЬШЕ НІЧОГО НЕ ТРЕБА Я ТЕПЕР ДУЖЕ ЩАСЛИВА ЛЮДИНА".