7. Який історичний факт стримував розвиток культурно-мистецьких процесів в Україні в 60 — 70-ті роки XIX ст.?
А) Перебування українського народу в колоніальній залежності від Російської та Австро-Угорської імперій;
Б) початок діяльності товариства «Просвіта»;
В) скасування кріпацтва;
Г) проведення земської, судової, освітньої реформ в Росії.
8. Яка тема п'єси Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля»?
А) тема знедоленої селянської дівчини, ображеної кривдниками;
Б) одруження хлопця «на зло» коханій з іншою, яку згодом кидає;
В) здобування хліборобом дворянських прав;
Г) показ методів збагачення сільського глитая.
9. Чому Мартину Борулі, герою твору Івана Карпенка-Карого, відмовили в дворянстві?
А) Він не вів дворянський б життя; Б) у документах поплутали букви в прізвищі виявилося, що
документи Борулі підроблені В) Націєвський вирішив помститися за наречену
10. Характерними рисами реалізму є:
А)ображення подій, викликане уявою, фантазією автора;
Б) правдиве зображення реальної дійсності
В) в) зображення подій у сатиричній формі.11. Виберіть збірку, яка не належить І. Франку
А)«Зів´яле листя» Б)«Баляды и росказы» В)«На крилах пісень» Г)«Із днів журби»
12. «Мойсей « І.Франка за жанром -
А) сонет
Б) лірична поема
В) філософська поема
Г) історична драма
Відповідь:Поєдинок затягувався. Обоє борців уже сопіли, як бугаї. Макурі дивився на Івана чорними вузенькими очицями, сповненими ненависті. Зал поділився навпіл. Одні кричали: «Джон Сила!», інші ревіли: «Макурі! Макурі!»
Але суперники вже порядно втомилися. Сили були приблизно рівними.
І тут Пацака Макурі наважився на вирішальну атаку. Він знову з розгону вдарив усією масою Івана.
Але парубійко в останню мить устиг трохи ухилитися — і Макурі, ховзнувши тілом по Іванові, вилетів за коло. Та ще й так, що повалив трьох фотокореспондентів.
Пояснення:
сповнене народного гумору й дотепності зображення пекла та його мешканців у третій частині поеми. у пекло автор відправив дуже знайомих українським селянам персонажів, що отруюють мирне сімейне життя — злих свекрух та мачух, лайливих зовиць, невісток. далі стоять "п'явки людські", що теж відомі народові не з міфології, а з повсякденного життя: начальники, десяцькі, соцькі, судді, стряпчі. не обминає котляревській тих, що святими, волоцюг, п'яниць, невірних дружин.
а в самому жахливому місці розміщено народних катів: то пани, що з людьми поводяться гірше, ніж із тваринами, попи, що обдурюють народ, шахраї-купці, сутяги.
дія поеми розгортається далі, разом з енеєм ми бачимо нарешті праведників. але й рай там не попівський, а козацький:
для них все празники були;
люльки курили, полягавши,
або горілочку
потрапивши нарешті до берегів тібру, еней і його товариші освоюють цю землю. чимало подій та боїв ще трапляється, доки не втручаються боги. бійка на землі переходить у бійку на небі — і там богині поводяться, як лайливі сусідки, що б'ються за якийсь мотлох:
венера лайки не стерпіла,
юнону стала
закінчується "енеїда" перемогою енея та здійсненням пророцтва. але ми неохоче залишаємо героя, що замість далекого троянця постав перед нами в образі веселого, відважного парубка, вигодуваного січчю.
котляревський зробив свою поему дійсно народною. і це не тільки тому, що герої одягаються та їдять як українці, а й тому, що в їх характерах він відобразив найважливіші риси українського народу: сміливість, завзятість, почуття гумору, уміння посміятися над деякими своїми , життєрадісність.