Никола́й Ива́нович Крыло́в (16 [29] апреля 1903, село Голяевка, Саратовская губерния[1] — 9 февраля 1972, Москва) — советский военачальник, дважды Герой Советского Союза, Маршал Советского Союза. В 1961—1972 — член ЦК КПСС.
Николай Иванович Крылов
KrylovNikIv.jpg
Дата рождения
29 апреля 1903
Место рождения
Голяевка, Тамалинская волость, Балашовский уезд, Саратовская губерния, Российская империя
Объяснение:В Україні колиску виготовляють тільки з чистих порід дерева — клен, калина, ясен, горіх, ліщина тощо. Розрізняють колиску опорну і підвісну. Колиску підвішують до стелі або розташовують біля ліжка батьків. У родині — колиска завжди одна (змінюються тільки покоління новонароджених, для яких вона є першим домом). По суті колиска в українських сім'ях сприймалася як один з оберегів дитини.З колискою пов'язані багато народно-обрядових дій: насамперед, туди кладуть нагрудний хрестик дитини, який вона отримала при хрещенні; обрядові речі — освячене зілля, лозу, часник тощо.
Забороняється колисати порожню колиску, щоб не накликати біди на дитину, а також не можна було гойдати її удвох, бо це могло спричинити сварку у сім'ї. Дорослим не можна в колиску сідати, повертатись до неї спиною чи залишати у дворі після заходу Сонця тощо — бо все це послаблювало оберегову силу колиски.
Никола́й Ива́нович Крыло́в (16 [29] апреля 1903, село Голяевка, Саратовская губерния[1] — 9 февраля 1972, Москва) — советский военачальник, дважды Герой Советского Союза, Маршал Советского Союза. В 1961—1972 — член ЦК КПСС.
Николай Иванович Крылов
KrylovNikIv.jpg
Дата рождения
29 апреля 1903
Место рождения
Голяевка, Тамалинская волость, Балашовский уезд, Саратовская губерния, Российская империя
Дата смерти
9 февраля 1972 (68 лет)
Место смерти
Москва, СССР
Принадлежность
СССР
Род войск
Сухопутные войска,
РВСН СССР
Годы службы
1919—1972
Звание
Маршал Советского Союза
Объяснение:В Україні колиску виготовляють тільки з чистих порід дерева — клен, калина, ясен, горіх, ліщина тощо. Розрізняють колиску опорну і підвісну. Колиску підвішують до стелі або розташовують біля ліжка батьків. У родині — колиска завжди одна (змінюються тільки покоління новонароджених, для яких вона є першим домом). По суті колиска в українських сім'ях сприймалася як один з оберегів дитини.З колискою пов'язані багато народно-обрядових дій: насамперед, туди кладуть нагрудний хрестик дитини, який вона отримала при хрещенні; обрядові речі — освячене зілля, лозу, часник тощо.
Забороняється колисати порожню колиску, щоб не накликати біди на дитину, а також не можна було гойдати її удвох, бо це могло спричинити сварку у сім'ї. Дорослим не можна в колиску сідати, повертатись до неї спиною чи залишати у дворі після заходу Сонця тощо — бо все це послаблювало оберегову силу колиски.