7 Князь говорив воеводі про дракона Грицька:
Ну, пішли часи... Уже й дракони порядні пере-
велися. Не диво, що воно таке глупеньке вдалося.
Люботинський правитель думав так, тому що
А в дракона була лише одна голова
Б дракон недочував і носив окуляри
в в дракона була ніжна м'якенька шкіра замість міцної та гострої
луски
Гдракон не мав ані пазурів, ані гострих зубів​

— Творчість Олеся — визначне явище в українській літературі перших двох десятиріч XX ст. М. Рильський писав: «Нема ніякого сумніву, що поезія Олександра Олеся позначилася сильними своїми сторонами на розвитку української літератури, отже, й радянської української літератури. Зі смутком визнаючи його вільні і невільні провини, хибні його кроки, у яких сам він гірко каявся, шкодуючи, що така дужа творча індивідуальність не дістала повного свого розвитку, ми повинні, проте, сказати, що поет Олександр Олесь посідає певне місце в історії нашої культури і що все краще з його спадщини повинно стати набутком нашого радянського читача». У творчості О. Олеся наявні релікти народницької символіки, його ліричний герой є втіленням мужності та героїзму українського народу. Саме таким постає перед нами Микита Кожум’яка, персонаж однойменного твору О. Олеся. 2. Робота над твором «Микита Кожум'яка» 2.1. Пояснення назви та довідковий матеріал для вчителя. Трубіж — річка на Придніпровській низовині, ліва притока Дніпра, впадає в Канівське водосховище. Протікає в Бобровицькому та Козелецькому районах Чернігівської області та Броварському, Баришівському й Переяслав-Хмельницькому районах Київської області. Бере початок з болота поблизу с. Петрівського, тече Придніпровською низовиною. У пониззі знаходиться місто Переяслав-Хмельницький. Найбільша притока — Недра (ліва). Права притока — Ільтиця. Існує багато тлумачень походження назви річки. Її виводять від давньоруського трубити, трублю, ніби від того, що в давнину тут під час полювання трубили в мисливські роги або ж робили «трубіж» під час воєн на знак перемоги або відбою. Переяслав-Хмельницький — місто обласного значення на сході Київської області, районний центр над рікою Трубіж, лівою притокою Дніпра. Знайдені сучасними археологами залишки людського житла пори пізнього палеоліту свідчать про те, що земля ця була заселена із древніх часів. Уперше Переяслав згадується 907 року в договорі князя Олега з Візантією. На той час траплялися часті напади степових кочовиків. З печенігами легенда про заснування міста пов’язує і саму його назву. Налетіли якось на поселення вороги. Серед кочовиків був один непереможний витязь. Став той витязь викликати собі ворога з русинів, але ніхто з князівської дружини не наважувався прийняти виклик. Засумував ясний князь — стало йому соромно й прикро. Аж тут вийшов юнак із простолюдинів, що й погодився стати на герць із поганином. Жорстокий був двобій. І здолав хлопець печеніжина, чим й «перея славу» собі. На честь цієї перемоги місто почали називати Переяславлем. Володимир Великий заклав тут велику фортецю для захисту південних меж Русі від кочовиків.

Рахіра. «Лінива до розпуки, пленталася цілими днями бездільно по селу, балакаючи та оглядаючи все, що впадало їй в очі, особливо ж дріб, або ставала там, де ґаздині білили свої полотна, щоб опісля, при відповідній нагоді, з одного або другого затягнути незамітно під пахву». "Сором нам робиш, Саво! Ти любиш дівчину пусту, що на неї ні один порядний хлопець у селі не глядить, що її ніхто порядний за жінку не візьме. Вона погана волошка, циганка. Дивися на її зуби й на її рот! Як клубки з м'яса стоять їй в лиці! Чи вона чим причарувала тебе? Дивися, яка вона погана! Чоло волоссям заросло, а очі, як у чортиці або у голодної собаки!"(Михайло говорить Саві)