а) При підготовці до виборів, я порадила б йому не бути таким впевненим у тому, що він у них переможе; робити усе можливе, щоб на виборах голосували саме за нього, а не сподіватися на свою вдачу, яка, з рештою, йому ніяк не до
б) Якщо б Сомко переміг у виборах гетьмана, я порадила б йому переманити на свій бік усих тих, хто голосував за Іванця, щоб не мати за спиною людей, які готові "списом встромить у спину" гетьману, бо це той - хто для них не повинен гетьманувати. Треба мати тільки прихильників, а не велику кількість ворогів при гетьмануванні, бо з цим "каші не звариш".
в) Коли Сомко отримав поразку у виборах гетьмана, я б порадила йому не опускати руки, всіма силами не давати іншим командувати собою. Але при цьому не треба йти на злочин, або "служити" своєму ворогу - Брюховецькому. Не треба задобрювати його та його "слуг". Якщо не можна нічого вдіяти - вдаватися до крайніх мір, тобто силою спробувати встановити справедливість.
а) При підготовці до виборів, я порадила б йому не бути таким впевненим у тому, що він у них переможе; робити усе можливе, щоб на виборах голосували саме за нього, а не сподіватися на свою вдачу, яка, з рештою, йому ніяк не до
б) Якщо б Сомко переміг у виборах гетьмана, я порадила б йому переманити на свій бік усих тих, хто голосував за Іванця, щоб не мати за спиною людей, які готові "списом встромить у спину" гетьману, бо це той - хто для них не повинен гетьманувати. Треба мати тільки прихильників, а не велику кількість ворогів при гетьмануванні, бо з цим "каші не звариш".
в) Коли Сомко отримав поразку у виборах гетьмана, я б порадила йому не опускати руки, всіма силами не давати іншим командувати собою. Але при цьому не треба йти на злочин, або "служити" своєму ворогу - Брюховецькому. Не треба задобрювати його та його "слуг". Якщо не можна нічого вдіяти - вдаватися до крайніх мір, тобто силою спробувати встановити справедливість.
Гарна, вродлива
«Чорнобрива дівчина»
«Карі оченята. Біле личко»
Повністю віддається почуттям
«Полюбила чорнобрива козака дівчина»
«Якби знала, що покине було б не любила»
«Чуло серце недоленьку, сказати не вміло»
Щира в почуттях
«Обоє раденькі... »
«Легше, мамо, в труні лежать, ніж його побачить».
Страждає від розлуки
«Не співає — сиротою білим світом нудить»,
«Без милого сонце світить — як ворог сміється»
«Дивилася чорнобрива, сохла і мовчала»
Зневірена, засліплена горем
«Сохне вона, як квіточка»
«Тяжко мені, тяжко!»
Не має розуміння зі сторони матері, одинока
«Чи не била мати»
Ніхто не спитає: «Де ти була, що робила?»
«Чого в'янеш, моя доню?» стара не спитала»
«Мене мати хоче дати за старого заміж»
Вірність почуттям
«Не хочу я панувати, не піду я, мамо!»
Привітна, ввічлива
«Бабусенько, голубонько, серце моє, ненько»
Любляча донька
«А хто ж її головоньку буде доглядати?
«Хто догляне, розпитає, на старість
Забобонна, втратила віру, почуття обов’язку, занижена самооцінка
«Пішла вночі до ворожки»
Емоції переважають над осмисленням дійсності
«Без милого скрізь могила...»
«Скажи йому, що загину, коли не прибуде!»
Розгублена, невизначеність поступків
«Вийшла з хати — чи йти, чи ні?..»
Не бачить виходу з ситуації, безпорадна перед незгодами
«Пішла б же я утопилась жаль душу згубити... »
«Ні! Вже не вернуся!»
«Там десь милий чорнобривий співає, гуляє, а я плачу, літа трачу, його виглядаю»