6 клас
Українська література
Тема уроку: Контрольний твір

ЗАВДАННЯ УРОКУ:
Написати контрольний твір на одну із тем:
1. «Дитинство — чарівний світ пригод і романтики» (за вивченими творами Всеволода Нестайка, Ярослава Стельмаха, Лесі Ворониної).
2. «Світ карколомних пригод звичайного хлопчика Климка» (за повістю «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку №9» Лесі Ворониної).
3. «Цікаві пригоди Яви та Павлуші» (за повістю «Тореадори з Васюківки» Всеволода Нестайка).
4. «Таємничі пригоди друзів» (за повістю «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера» Ярослава Стельмаха).​

 Ще довго за нами лунали слова дядька, та ми не хотіли нічого чути. Нас переповнював розпач. Ми спішили додому. Треба було розказати батькам чим займається дядько.  

  Батько вислухав нас і скрушно помахав головою. Він знав, що дядько Шпичак не гребує браконьєрством, але вбивати тварин заповідника – то вже занадто. Це так просто не минеться. Лося почнуть шукати. Брехня рано чи пізно вилізе назовні, тоді, мабуть, штрафу не минути. Та особливо батька засмутило те, що пережили ми, його діти. Один смертельний постріл перекреслив життя і надзвичайний порятунок лося.      

  Коли увечері зайшов дядько, усі з осудом дивилися на нього. І ті вісім недоброзичливих очей рідних людей, мабуть, уперше зачепили  дядька.  Він дав нам тверде слово більше не вбивати тварин.  

Объяснение:

Відповідь:

Василь Трош - це хлопець-підліток, який приїхав на літо в гості до своєї бабусі. Цитата: "Перед нами шкірив зуби хлопець років чотирнадцяти, притримуючи лівою рукою пошарпаний велосипед". Він цілими днями ганяв по селі на своєму велосипеді. Он як про це каже його бабуся: "А он мій Василь теж городський, а ще зрання на свій велосипед...та гайда з двору". Він міг би подружитися з Митьком і Сергієм, але замість цього він придумав історію про чудовисько, яке ніби то живе в лісовому озері.

цитата: — Авжеж, — вів Василь далі. — По ночах, правда, не часто, виє страшно і зітхає "о-о-о-ох", аж мороз по шкірі. Сам чув. А вдень не вилазить. А може, й вилазить, та ніхто не бачив. Он там берег травою поріс, а коло нас пісок. Минулого року пастухи тут корів напували. Аж чують — телятко так жалібно мукнуло. Вони туди, а за телятком тільки завирувало. І на піску сліди здоровенних лап, мов од крокодила.

Он як він признається про це хлопцям: — А хто ж, по-вашому? Звичайно, я. Вирізав із корча оцей от слід і ставив час від часу. А ви й повірили, дурні голови! І бурштин вам подарував, — у сестри з намиста зняв. Та то і не бурштин зовсім… І дерева граблями подряпав, і вороняче пір'я поклав. І в тромбон дудів — Фа-Дієзів, а ви й не впізнали. А бульбашки пам'ятаєте? Так то я прив'язав до дірявої каністри каменюку і пожбурив у воду. От вона й булькала. Сам я тоді в кущах сидів і од сміху помирав. "За ногу вхопить!" Хто? Каністра за ногу? Ха! А вони щось там шукають, до бібліотеки бігають…

Пояснення: