"Князь люботинський куняв у кріслі, заколисаний мушиним дзижчанням, у сни занурений, наче у мутну, теплу воду, і снилися йому війни, переможні походи, руїни здобутих фортець, довгі вервечки полонених. Були це особливі сни, бо з’являлися вони лише в полудень, а вночі ніколи й, тому-то він із такою шанобою до них ставився, що навіть оголосив по всьому князівству наказ, щоб ані одна душа не важилася в полудень потривожити його супокій"
Усна народна творчість, іншими словами, народна поетика, фольклор, поєднує різноманітні жанри словесної творчості народу. Тому у словничках літературних термінів запишемо визначення фольклору. Фольклор – це усна народна творчість, художнє відображення дійсності у різних формах. У піснях, бечівках, обрядах, молитвах відбито світогляд, вірування, погляди народу на різні явища та поняття. Виникла поетика у прадавні часи, коли ще не було писемності. Люди прагнули відтворити у слові свої враження, настрої, переживання, уявлення про навколишню природу та свої зв’язки з нею, життєві ідеали, людські вчинки, поняття про красу, добро і зло. Таким чином люди передавали життєвий досвід з покоління в покоління.
"Князь люботинський куняв у кріслі, заколисаний мушиним дзижчанням, у сни занурений, наче у мутну, теплу воду, і снилися йому війни, переможні походи, руїни здобутих фортець, довгі вервечки полонених. Були це особливі сни, бо з’являлися вони лише в полудень, а вночі ніколи й, тому-то він із такою шанобою до них ставився, що навіть оголосив по всьому князівству наказ, щоб ані одна душа не важилася в полудень потривожити його супокій"
Тому правильна відповідь у жовтому рядку:
Сон князя не можна тривожити в полудень
Усна народна творчість, іншими словами, народна поетика, фольклор, поєднує різноманітні жанри словесної творчості народу. Тому у словничках літературних термінів запишемо визначення фольклору. Фольклор – це усна народна творчість, художнє відображення дійсності у різних формах. У піснях, бечівках, обрядах, молитвах відбито світогляд, вірування, погляди народу на різні явища та поняття. Виникла поетика у прадавні часи, коли ще не було писемності. Люди прагнули відтворити у слові свої враження, настрої, переживання, уявлення про навколишню природу та свої зв’язки з нею, життєві ідеали, людські вчинки, поняття про красу, добро і зло. Таким чином люди передавали життєвий досвід з покоління в покоління.
Объяснение: