Може, і є люди, що ніколи ні про що не мріяли, але я таких поки не зустрічав. Всі люди, кого я зустрічав у житті, завжди про щось мріяли. І я вважаю, що це правильно, бо без мрії не можна жити. Тобто існувати без мрій можна, але це буде нудне і нецікаве життя.
До того ж, мрія може стати поштовхом до дій, які до втілити у життя. Наприклад, моя тітка давно мріяла стати відомою письменницею. Вона завжди любила фентезі та зачитувалася книжками цього жанру. Потроху вона стала писати сама і публікувати свої твори в інтернеті. Тепер це дуже легко зробити. Так ось, недавно їй прийшов лист з видавництва, що публікує книжки в жанрі фентезі. Їй запропонували видати один з її романів! Так мрії втілюються у життя.
Як на мене, навіть якщо людина мріє про щось таке, що неможливо здійснити, це все одно дуже добре. Мрії роблять життя цікавішим і допомагають людині зрозуміти, чого вона хоче досягти у своєму житті.
«Заповіт» Тараса Шевченка — мабуть найвідоміший поетичний твір української літератури. Це — унікальний твір, адже українська і світова культура не знала досі такої глибокої, емоційної поезії, у якій письменниквисловив би всі свої болі та мрії і дав би настанови нащадкам. «Заповіт» пройнятий надзвичайною любов’ю до України, чарівним патріотичним пафосом. Т. Шевченко передав ніби свою останню волю в цій поезії. Майстерно змальовані картини природи: «Щоб лани широкополі, і Дніпро, і кручі…» Але будь-який уважний читач одразу помітить, що у цих пейзажах виявляється не просто поетична майстерність, а вся душа поета, усі його почуття. У «Заповіті» Шевченко звертається до свого народу: він закликає до дій. На перший погляд, цей заклик здається просто частиною поетичного твору, але він не залишає байдужим жодного читача:Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте.Думка, передана автором у цих рядках, надзвичайно глибока. Особисто мені малося, що Шевченко закликав не до реального збройного повстання, а до духовного повстання. Він закликав повстати проти старого життя, старого суспільного ладу, старих проблем. Це заклик насамперед будувати нову Україну, в якій не буде місця кріпацтву (ця проблема все життя дуже боліла Кобзареві). У ній не буде місця несправедливості, зрадництву, знущанням із простого люду. Усе своє життя Шевченко найбільше хотів побачити українських селян вільними від панів, а саму Україну — незалежною. Шкода, що мрія Шевченка здійснилася вже після його смерті. Тарас Шевченко закликає всіх українців жити в злагоді, разом Сюронити справедливість, разом боронити свою рідну землю від зла.Шевченко вірить у свій народ, у його непереможну силу, у щасливе майбутнє України. Він розуміє, що для того, аби його мрії та мрії всіх українців стали реальністю, необхідно багато часу. Необхідні прагнення перемогти і сили боротися. Про свою впевненість у народі Шевченко ніби говорить між рядками поезій, він переконаний — український народ подолає всі негаразди. Впевненість у власних силах, у праведності своєї мети передається кожному читачеві, який читає «Заповіт». І водночас читач щиро захоплюється особистістю геніального сина України — Тараса Шевченка. Ніби розуміючи і знаючи усе заздалегідь, Великий Кобзар закінчує свій «Заповіт» простими, але такими хвилюючими словами:І мене в сім’ї великій, В сім’ї вольній, новій Не забудьте пом’янути Незлим, тихим словом.
Може, і є люди, що ніколи ні про що не мріяли, але я таких поки не зустрічав. Всі люди, кого я зустрічав у житті, завжди про щось мріяли. І я вважаю, що це правильно, бо без мрії не можна жити. Тобто існувати без мрій можна, але це буде нудне і нецікаве життя.
До того ж, мрія може стати поштовхом до дій, які до втілити у життя. Наприклад, моя тітка давно мріяла стати відомою письменницею. Вона завжди любила фентезі та зачитувалася книжками цього жанру. Потроху вона стала писати сама і публікувати свої твори в інтернеті. Тепер це дуже легко зробити. Так ось, недавно їй прийшов лист з видавництва, що публікує книжки в жанрі фентезі. Їй запропонували видати один з її романів! Так мрії втілюються у життя.
Як на мене, навіть якщо людина мріє про щось таке, що неможливо здійснити, це все одно дуже добре. Мрії роблять життя цікавішим і допомагають людині зрозуміти, чого вона хоче досягти у своєму житті.
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.Думка, передана автором у цих рядках, надзвичайно глибока. Особисто мені малося, що Шевченко закликав не до реального збройного повстання, а до духовного повстання. Він закликав повстати проти старого життя, старого суспільного ладу, старих проблем. Це заклик насамперед будувати нову Україну, в якій не буде місця кріпацтву (ця проблема все життя дуже боліла Кобзареві). У ній не буде місця несправедливості, зрадництву, знущанням із простого люду. Усе своє життя Шевченко найбільше хотів побачити українських селян вільними від панів, а саму Україну — незалежною. Шкода, що мрія Шевченка здійснилася вже після його смерті. Тарас Шевченко закликає всіх українців жити в злагоді, разом Сюронити справедливість, разом боронити свою рідну землю від зла.Шевченко вірить у свій народ, у його непереможну силу, у щасливе майбутнє України. Він розуміє, що для того, аби його мрії та мрії всіх українців стали реальністю, необхідно багато часу. Необхідні прагнення перемогти і сили боротися. Про свою впевненість у народі Шевченко ніби говорить між рядками поезій, він переконаний — український народ подолає всі негаразди. Впевненість у власних силах, у праведності своєї мети передається кожному читачеві, який читає «Заповіт». І водночас читач щиро захоплюється особистістю геніального сина України — Тараса Шевченка. Ніби розуміючи і знаючи усе заздалегідь, Великий Кобзар закінчує свій «Заповіт» простими, але такими хвилюючими словами:І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій
Не забудьте пом’янути
Незлим, тихим словом.