5. Епізод Прощайте. Йду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає... є
А експозицією
Б зав'язкою
В розвитком дії
Г кульмінацією
Д розв'язкою
6. На початку новели «Intermezzo» і в її фіналі наявний такий образ, як
А Моя утома
Б Жайворонки
В Зозуля
Г Три білі вівчарки
Д Залізна рука города
7. Музичний термін Intermezzo, який став назвою новели, має значення:
А прощання
Б подорож
В пауза
Г усамітнення
Д захоплення
8.Серед кличок вівчарок у новелі «Intermezzo» НЕ було такої, як
А Оверко
Б Пава
В Панна
Г Трепов
9.У творі ««Intermezzo» слова «Ми таки стрілись на ниві і мовчки стояли хвилину - я і людина. То був звичайний мужик» є
А експозицією
Б зав'язкою
В розвитком дії
Г кульмінацією
Д розв'язкою
10.Слово «імпресіонізм» походить від французького impression, що в перекладі означає
А «дійсність»
Б «враження»
В «правда»
Г «емоції»
Д «страх»
11. Тема новели «Intermezzo» - 4
А митець і суспільство Б українське село кінця XIX століття
В становлення української інтелігенції Г гармонія людини і природи
Д кохання і ненависть
12. Серед дійових осіб у новелі «Intermezzo» НЕМАЄ такої, як
А Людське горе
Б Ниви у червні
В Залізна рука города
Г Моя утома
Д Селянська біда
13.У повісті «Тіні забутих предків» події розгортаються на
А Галичині
Б Поділлі
В Покутті
Г Буковині
Д Гуцульщині
14. Події в повісті «Тіні забутих предків» розгортаються в такій послідовності:
А танок із чугайстром - Марічка ділиться цукеркою з Іваном - Іван на полонині - одруження з Палатною
Б Іван на полонині - Марічка ділиться цукеркою з Іваном - одруження з Палатною - танок із чугайстром
В Марічка ділиться цукеркою з Іваном - Іван на полонині - одруження з Палатною - танок із чугайстром
Г Іван на полонині - одруження з Палатною - танок із чугайстром - Марічка ділиться цукеркою з Іваном
Д Марічка ділиться цукеркою з Іваном - одруження з Палатною - Іван на полонині - танок із чугайстром
15. Іван був у родині
А десятою дитиною
Б чотирнадцятою дитиною
В вісімнадцятою дитиною
Г дев'ятнадцятою дитиною
Д єдиною дитиною
16. Щастю Івана і Марічки завадила така причина, як
А соціальна нерівність
Б приватна власність
В родова ворожнеча
Г нерозділене кохання
Д зрада одного з них
17. Іван грав на
А гармошці
Б цимбалах
В флоярі
Г трембіті
Д скрипці
18.Марічка, героїня повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків», була з родини
А Палійчуків
Б Шевчуків
ВДронів
Г Гутенюків
Д Довбишів
19.Українськими Ромео і Джульєттою називають героїв твору
А Івана і Марічку
Б Палагну та Юру
В Івана та Палагну
Г Івана й Химу
Д Химу і Юру
20. Марічка при першій зустрічі з Іваном
А почала битися з ним Б дражнила його В пригостила цукеркою
Г погрожувала покликати старшого брата Д заплакала
21. У повісті «Тіні забутих предків» порушені всі названі проблеми, КРІМ
А язичництва і християнства
Б людини й природи
В кохання і ненависті
Г митця й суспільства
Д життя і смерті
22. У повісті «Тіні забутих предків» є всі міфічні істоти, ОКРІМ
А щезника
Б чугайстира
В арідника
Г нявок
Д лісовика
23. Дізнавшись про смерть Марічки, Іван
А надовго усамітнився
Б відразу одружився
В хотів накласти на себе руки
Г зник на шість років
Д пішов у полонину
24.Установіть відповідність між персонажем та його характеристикою.
Персонаж
Характеристика
1 Іван
2 Марічка
3 Палагна
4 ватаг
А стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресаню...
Б ... з багацького роду, фудульна, здорова дівка, з грубим голосом й воластою шиєю...
В ...наче дух полонини, обходить з вогнем стої-ще. Обличчя в нього поважне, як у жерця, ноги ступають твердо й широко, а дим з головешки фурка за ним крилатим змієм...
Г ...улеслива баба, завжди така привітна, вона вечорами перекидалась в білого пса та никала по загородах сусідських...
Д Вона скривилась, притулила руками до грудей сорочку і почала тікати... впали на землю нові кісники...
Іван Нечуй-Левицький — один із найвизначніших українських письменників, автор таких відомих творів з народного життя, як "Микола Джеря" і "Кайдашева сім'я". Ці твори стали неначе чистими перлинами на ґрунті української літератури, виділяються своїм високим художнім рівнем, письменницькою майстерністю.
Уже з перших сторінок повісті "Кайдашева сім'я" читач потрапляє в село Семигори, що знаходиться в яру, який "в'ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами". В уяві постають під солом'яними стріхами хати, подвір'я, що огороджені невисокими тинами, з димарів ледь помітною змійкою вгору піднімається дим. Нарешті зустріч з героями. Неначе живі стають вони перед очима. Ось Маруся Кайдашиха — гарна господиня, що рано встала і почала готувати сніданок. Кріпаччина висушила її душу, знищила в ній все добре, ніжне, ласкаве, Тепер жадоба до власності керує всіма її вчинками. Вона довгий час працювала в панів, навчилася зневажливо ставитись до бідніших за себе. Саме через це в сім'ї найчастіше виникали сварки.
Тут. же її чоловік Омелько Кайдаш. Він не сидить без діла. Працює по господарству. Його зовнішність і характер мали на собі відбиток важкої праці. Пекучий біль неволі, який залишився в його душі, він намагався залити горілкою. Вона й довела його до загибелі. Стає жаль цього працьовитого, доброго чоловіка, якого згубило пияцтво, безвихідність підневільного життя.
Чим більше заглиблюєшся в текст, тим важче стає на душі. Але чому ж? Та тому, що рідні люди перетворюються на ворогів. Невже так можна ненавидіти найрідніших? І через що? Хіба тут винна лише власність? А де поділися людська совість, повага, милосердя, душевна щедрість? Якими ж принципами керуються герої твору? Постійні сварки за "моє" і "твоє", життя за принципом: "моя хата скраю", думки тільки про себе, а про інших байдуже. Відстоюючи ці принципи, вони готові очі повибивати одне одному. І не тільки у переносному значенні, адже Мотря у сварці за мотовило дійсно вибила свекрусі око. А пригадаємо епізод, коли та ж Мотря полізла на горище, щоб забрати свою курку, і заодно покрала яйця в Мелашки. Лаврін забрав драбину, і "Мотря теліпалася на стіні, наче павук на павутинні". Читаючи повість, ми сміємось. Але сміх цей гіркий. Письменник з такою художньою майстерністю змалював дрібновласницький побут українського села, щоб ми від душі посміялись і разом з тим здригнулися від жаху. Ми ж знаємо, що українці — народ добрий, щедрий, привітний, гостинний. Але стає зрозумілим, що постійні злидні, нестача зробили їх дріб'язковими, виховували жорстокість, злість, бездушність, заздрість.