4. За жанром повість Олександра Гавроша
"Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої
людини світу"
а. повість-фентезі
б. повість-детектив
в. пригодницька повість

Цілителька лікувала людей

«Наділила Любаву доля хистом великим, вміла дівчина лікувати людей»

Безстрашна, смілива

«Підвела Любава голову, і не було на її лиці ні страху, ні відчаю»

Не погодилась допомагати чужинцям, ненависна до ворогів

«Не боюся я твоєї кари, а лікувати вас, чужинців, не буду! Ні тебе, ні твоїх васалів!»

Любить людей, співчутлива, готова допомагати

«Не так страшно Любаві помирати, як жаль їй людей»

Хвилюється про ближніх

«Хто ж лікуватиме їх, від хвороб рятуватиме?»

Любить природу, віддає їй свій хист до лікування

«Трави мої шовкові, квіти мої веселі, візьміть мою силу цілющу»

Готова до самопожертви, нескорена

«Беріть мою силу цілющу, бо мені вже нічого не тр

Що, що, надзигльований? – мов сiро-блакитнавi, побризканi росою безсмертники, оживають старi очi. Дiд ошелешено пiдкидає вгору брови, потiм одгетькує мене вiльною рукою i починає смiятись. Вiн дуже гарно смiється, хапаючись руками за тин, ворота, рiжок хати чи дерево, а коли нема якоїсь пiдпiрки, тодi нею стає його присохлий живiт. В таку хвилину вся дiдова постать перехитується, карлючки вусiв одстовбурчуються, з рота вириваються клекiт i “ох, рятуйте мою душу”, з одежi осипається дерев’яний пилок, а з очей так бризкають сльози, що хоч горня пiдставляй пiд них. (зовнішність діда)
Джерело: https://dovidka.biz.ua/gusi-lebedi-letyat-tsitatna-harakteristika