4. В уривку з повісті Стоока наче вона була, усе бачила, усюди, як та ящірка, по хутору звивалася, і Бог її знає, що в їй таке
було: тільки погляне, то наче за серце тебе рукою здавить
наявні всі названі художні засоби, КРІМ
А порівняння
Б епітета
В гіперболи
галегорії​

“Де зараз ви, кати мого народу?” У ньому лише перші два рядки питальні. На це питання поет відповідає спокійно, розважливо:+На ясні зорі і на тихі води+Вже чорна ваша злоба не впаде.
Народ безсмертний, як безсмертна і невмируща його мова, пісня, дума. Тверда переконаність у цьому в наступних строфах вірша:+Народ мій є! Народ мій завжди буде!+Ніхто не перекреслить мій народ!
Хай про це знають, мовиться у вірші, всі “перевертні й приблуди, і орди завойовників – заброд!”. Поет знову звертається до недругів, називаючи їх “байстрюками катів осатанілих”, виродками. В його словах звучить глибока переконаність у безсмерті рідного народу, якому на історичних дорогах і роздоріжжях випало зазнати стільки кривд.

Парцеляція - це розчленування речення не декілька речень. 
Ось приклади:
Нагорнув греблю, вилив туди брудну воду, пустив на маленьке озерце листок із
калачика - човен. Нахилився і дмухає, ганяючи зелений човник від берега до берега.
Я часто мріяв про скарби. Важкі золоті дукати і драхми. Персні зі смарагдами і діамантами, кубки і чаші, всіяні коштовним камінням. Шаблі, пістолі й мушкети, оздоблені золотом. Але тільки зараз я зрозумів, що може відчути шукач скарбів, коли наткнеться лопатою на залізну посудину. Коли вивалить із ями казан, зіб'є нетерпляче кришку і побачить коштовності!..
(Дімаров А. Голуба дитина).