4. До якого виду лірики належить вірш «Входжу в річку...»? 5. Що взято за основу вірша Лі Бо «Пісня про схід і захід сонця»?
А вірш Горація «До Манлія Торквата»
А пейзажної
Б патріотичної
В філософської
Гінтимної
А Б В Г
лише ОДНА
1 таблиці під
це сон»
Б драма Кальдерона «Життя
в міф про чергування дня і ночі
Гвласний задум поета
А Б В Г
6. Якою постає природа у віршах Лі Бо?
А статичНОЮ
БОЛЮДненою
В одноманітною
г природа у віршах Лі Бо протиставлена світу людей
А Б В Г
1. Які асоціації від спілкування зі світом природи виникають у Лі Бо у вірші
Входжу в річку...»?
А людина частина Всесвіту
Б втрата дорогої людини
В природа Джерело натхнення
г природа не храм, а майстерня
А Б В Г
2,2​

Тікаю через те, що пан жорсткий постійні знущання над кріпаками. Тікаю, щоб почати все спочатку зі своїм чоловіком Остапом, тікаю, щоб бути незалежною вільною і радіти життю. Тікаю не знаючи куди, це головна проблема. В пошуках нового життя. Кожної митті страшно подумати про те, що нас можуть знайти і відправити назад до пана, іноді виникає питання заради чого я тікаю? Відповідь на це питання нелегко дати з одного боку воля і чоловік, з іншого постійний страх, переховування та інше. Надія на щастя керує мною і Остапом, це шалене почуття словами не описати... Залишитися в пана це було найгірший вибір тому ми вирішили тікати куди очі дивляться. Тепер ми ведемо бій не на життя, а насмерть, Наше втеча, це протест поневоленню кожна людина має право на слово і життя, на своє слово, не панське. Радіти кріпаку пан не дав права, хоча кріпак ти чи пан почуття є в обох! Але панські почуття цінуються, а кріпацькі ні. Краще бути вільним, але в розшуку ніж кріпаком. Якщо поміркувати то пан-це людина, а кріпак-це звір в клітці, пан забув що живе за рахунок кріпаків, а кріпак це-звір який хоче жити, радіти, посміхатися, а не боятися, так і в природі людина забула що живе за рахунок тварин, знущається над звіром, але якщо забрати в людини зброю то відразу людина панікує просить милостині у Бога, а звір хоч в клітці чи на волі веде себе гідно!

«Маруся» Григорій Квітка-Основ’яненко історія написання Джерела для написання повісті «Маруся» • Дійсність українського села ХVІІІ — початку ХІХ ст. • Народна творчість: українські балади, ліричні, весільні пісні, фольклорні мотиви (любові, розлуки, смерті закоханих). Від народної поезії — образність повісті, від казки й переказу — її розповідний стиль. • Герої твору «писані з натури без будь-якої прикраси і відтушовування». • Майстерність у виписуванні українських краєвидів у повісті. Історія створення повісті «Маруся» Повість надрукована повністю у 1834 році у книжці «Малоросійських повістей…». Вона стала першим і найпопулярнішим твором серед сентиментальних повістей Квітки. «Маруся» була написана як аргумент того, що українською мовою можна описати глибокий і складний світ людських почуттів і філософських переконань. Над текстом повісті письменник працював багато — як ні над одним зі своїх творів. Переробляв окремі місця, додавав чи змінював епізоди, портрети й пейзажі, шліфував мову. Дуже згодилися давні й нові записи прислів’їв, приказок, весільних пісень, похоронних голосінь. Надто хвилювався Григорій Федорович за долю своєї «Марусі», як її сприйме читач? Чи не знайдуться хулителі й недоброзичливці, які почнуть кепкування з нашої мови? Адже багато хто з «учених» та «освічених» вважав, що українською мовою крім лайки й жартів, нічого не можна створити. Та побоювання_автора були марні: повість справила велике враження на читача з народу і передової інтелігенції. Перекладена самим автором російською мовою і надрукована в журналі «Современник», вона і в Росії користувалася великою популярністю.